Барабаш Наталія “Будь-яка мужня та правдива людина приносить честь своїй Вітчизні”

«Будь-яка мужня та правдива людина приносить честь своїй Вітчизні»
                                                                                                     (Р. Ролан)

Згоріла свічка і її нема,
Але своє життя
Вона з любов
ю прожила.
Людино, ще й твоє життя
Колись мине,
Й спитає Бог:
«А як його ти прожила?»

Митрополит Андрей Шептицький… Уперше я почула це ім’я у другому класі на уроці етики. Але, правду кажучи, почула й забула… Згодом воно повернулося до мене знову, коли я роздивлялася грамоту, що отримала за активну участь у релігійній вікторині. Уважно дивилась на малюнок: Відкрите, замислене обличчя у зморшках; очі спокійні та лагідні; снігом припорошене волосся. Які ж життєві негаразди вкрили зморшками це високе і розумне чоло? Звідки в цьому немічному тілі взялася така могутня сила духу? Сила, що змушувала забувати про власні страждання, проблеми; мила, що давала наснагу, незважаючи ні на що, підтримувати бідних, відвідувати лікарні, школи, будувати семінарію, бібліотеку, допомагати талановитим студентам, а головне – берегти українське слово, українську духовність, нашу культуру… Сила, яка давала змогу дивитися прямо в очі переслідувачам, допомагала не боятися ув’язнень, дарувала крила, щоб нести по всьому світу Боже Слово, Божу славу.

«Боже, Ти Бог мій. Тебе шукаю пильно…» (Пс 63, 2). А може, це сила черпалася у цих пошуках? Хто ж, як не Господь, розрадить і підтримає у лиху годину? Дійсно, в розмові із Богом ми знаходимо мир і спокій, правду життя, починаємо розуміти незбагненну велич Його любові.

Затишна кімната. Образ. Горить свічка. Я чую тихий голос Митрополита:

 

Молитва – то щира розмова із Богом,
Молитва – то вірна і чесна дорога,
У світлу й гірку лихую годину
Молитва розрадою стане єдиною…
Я знаю: я з Богом на вірній стежині…
А браття та сестри? А моя країна?
За них серце болем пройметься й заплаче,
А думка в майбутнє рветься.
Неначе у віщому сні тебе бачу,
Вкраїно, квітучою й вільною.
Ти встанеш з колін, моя мати, я знаю;
Силу велику знайдеш ти в любові.
І діти твої… Сини любі та й доні,
«Найбільшу заповідь» всі збережіть,
І Бог вас від злого всього захистить,
І сонцем засяє знову Галицька слава −
Могутньою й  вільною стане держава!..
Послухайте ж вірного Божого сина,
Браття та сестри…
Рідна Вкраїно…

Я чую голос твого серця, Митрополите! Я розумію твій біль, твої страждання і схиляю коліна перед величчю твого подвигу:
Любові до Бога і рідної країни
Життя ти віддав до останньої краплини.
Краплинка твоєї великої любові завжди буде жити в моєму серці.

Барабаш Наталія,
м. Трускавець, Львівська обл.