Слово Святителя Йоана Золотоустого на Велику П’ятницю

71

У Святу і Велику П’ятницю
Во святих отця нашого Йоана Золотоустого
Слово про Хрест і прощення розбійника

Сповнили ми вже подвиг посту, але завершився він Хрестом. Як же інакше належало завершитися переможному ділу, як не знаменням перемоги? Адже Хрест – знамення перемоги: один раз воздвигнутий, він повік обертає врозтіч демонів. Розп’явся Христос – і ми повік поживу від Нього приймаємо, і наситившися, знову шукаємо, і ще більше залишається, бо ж благодать – невичерпна. Нехай славиться сей світлодайний день, задля якого всі інші дні покликані до радости!

Днесь Адам був сотворений у шостий день, днесь він образ божественний отримав, днесь був поставлений посеред світу як малий світ, що всю вселенну у собі обіймає. Днесь людина, як керманич усього творіння, отримує людську природу і владу всім управляти в добрі. Днесь вона прийняла заповіді для добровільного виконання, днесь вона від Раю відпала, днесь же знову в нього була введена. О, багатий великими подіями день, день багатьох скорбот і звільнення від скорботи! День, що зранку засмутив, а ввечорі радістю обдарував! День, що таке чудесне зцілення нам приготував!

Коли поглянув я на Євангелія і роздумував над цим шостим днем, то розвіялася моя печаль і Слово Боже зодягнуло мене в білу одежу радости, і кажу я собі і вам: Втекли біль, печаль і зітхання! Старе проминуло, ось настало все нове (пор. 2 Кор 5:17)! Як лікарі лікують зміїні укуси ліками, отриманими з отрути змій і поборюють недугу її власним призвідником, так і Спаситель обернув на добро всі знаряддя зла: гіркоту перемінив на солод, жовч – на лік, жало смерти спрямував проти неї самої, шкоду, що сталася від дерева, деревом у спасіння перемінив, взявши день, що колись наповнив світ страхом, і замінивши його на день радости.

Се день хреста, і всі ми радуємося, постимо від зла і все очищуємо – внутрішнє і зовнішнє. В цьому зміст свята, в цьому його справжня радість!

Днесь Христос перетерпів незліченні знущання. Його увінчали терням – дарами Його народу, як сказав пророк Ісая: Чекав я, що принесе добрі грона, а він приніс терня (Іс 5:2). Він приймав биття по лиці, бичування, але нічого цього не соромився стерпіти. Стань разом з Ісаєю і споглядай Бога його очима: Господи, хто б повірив почутому від нас? Ми бачили Його, і не мав Він виду ні краси, але вид Його зневажений, відкинутий Він синами людськими (Іс 53:1-3). Не мав краси, ані виду всякої краси Упорядник!

Вели з Ним на смерть і двох розбійників (Лк 23:32). Приводить нас слово до одинадцятої години дня, щоб ніхто з нас не впадав у відчай через своє життя. І навіть, якби хотів я оминути цю подію мовчанням, то не можу, бо випадок з розбійником спонукає мене до слова. І не диво: бо ж і він, немов преобразивши своє розбійниче ремесло, силою здобув вхід у рай. Був на Хресті Агнець і двоє вовків, один з яких залишився своєю думкою на землі, а інший злетів до неба, промовивши: Пом’яни мене, коли прийдеш у Царстві Твоїм! (Лк 23:42)

О сила Ісусова! Розбійник умить став пророком і з Хреста проповідує! І що ж царського ти бачиш, розбійнику? Удари по лиці, оплювання, цвяхи і хрест, кпини юдеїв і вже оголеного списа вояків? Бачу я, – сказав би він, – не те, що видиме, але Ангелів, що стоять довкола, сонце, що ховається, завісу, що роздирається, землю тремтячу, мертвих, що вже готові вийти із гробів. Ісус усіх приймає і дає той самий динарій робітникам, що приходять об одинадцятій годині. Амінь, кажу тобі, сьогодні зо мною будеш у раю (Лк 23:43)! Прийми оце «Амінь» і ти, що теж є сьогодні розбійником! Я, Той, Хто прогнав тебе з Раю, сьогодні вводжу в нього назад – Я, що закрив двері Раю і загородив їх вогняним мечем; бо якщо Я не введу тебе, то двері залишаться замкненими. Прийди ж, грабіжнику, що пограбував диявола і вінок перемоги над ним здобув. Ти бачив людину, але вшанував у ній Бога, ти стару зброю покинув і зброю віри прийняв!

І коли все це відбувалося і все освячувалося: з небесних тіл – сонце, з дерев – Хрест, із тваринного світу – жовч, із тканин – нерозривний хітон, з моря – пурпурова одежа, із металів і сталі – спис і цвяхи, і коли витекли подвійні потоки – кров і вода, тоді Спас звершує Своє діло:Отче, прости їм гріх (Лк 23:34)! Прости грекам і юдеям, чужинцям і всім народам, прости всім. Один раз Він це сказав, і це звершується постійно. Сказав це не лише про ворогів – Він щорічно і завжди промовляє «Прости!», і той, хто бажає, отримує прощення.

Молитвами святих отців наших, і святителя Йоана Золотоустого, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

Парафія свв. Сергія і Вакха в Римі

Назад

Розповісти