Синаксар у Святий і Великий Понеділок

100

Стихи (на Йосифа Прекрасного):
Йосиф цнотливий став справедливим правителем і хліба роздавачем. О, вмістилище чеснот!

Стихи (на всохлу смоковницю):
Єврейське зібрання проображаючи,
Христос своїм прокляттям висушує
Смоковницю, позбавлену плодів духовних,
Тож уникаймо ми її нещастя!

У Святий і Великий Понеділок ми згадуємо блаженного Йосифа Прекрасного і всохлу смоковницю, оскільки звідси бере початок (седмиця) святих Страстей Господа нашого Ісуса Христа, а прообразом Його насамперед служить Йосиф.

Він був передостаннім сином патріарха Якова, першим народженим від Рахилі. Брати, позаздривши йому через деякі видіння, які він мав у сні, спочатку вкинули Йосифа в глибокий рів, а від батька приховали це, представивши обманом за допомогою закривавленою одягу свого брата, ніби його з’їв дикий звір. Потім (брати) за тридцять (в Біблії – 20: Бт 37, 28) срібняків продали його (в рабство) ізмаїльтянам, які перепродали Йосифа Потіфару, начальнику вартових єгипетського царя – фараона. Коли ж господиня дому, куди був проданий Йосиф, наважилась спокусити юнака до плотського гріха, то оскільки він не захотів вчинити це беззаконня та втік, залишаючи свою одежу, то вона оббрехала його перед своїм чоловіком. Йосифа закували в кайдани та замкнули в сувору темницю. Потім він був звільнений за тлумачення снів, приведений до царя і поставлений правителем над всією єгипетською землею. Йосиф відкрився своїм братам при продажі їм хліба і, свято провівши весь час життя, помер в Єгипті, прославившись великою цнотливістю та багатьма іншими чеснотами.

Він (є) прообразом Христа, тому що і Христос був підданий заздрості з боку одноплемінних юдеїв, був проданий учнем за тридцять срібняків, закритий в понуру і темну яму – у гріб і, своєю владою вирвавшись звідти, нині царює над Єгиптом, тобто над усяким гріхом, остаточно його перемагаючи, володіє усім світом, чоловіколюбно відкупляє нас таїнственним роздаванням хліба, видаючи себе самого за нас і годуючи нас Небесним Хлібом – своїм Животворящим Тілом. Отже, з цієї причини сьогодні згадується Йосиф Прекрасний.

Тут же ми згадуємо і про всохлу смоковницю, тому що святі євангелисти, а саме Матей і Марко, після розповіді про вхід Господній в Єрусалим додають:Vsoxla smokovnytsiaНаступного дня, коли вони виходили з Витанії, Він зголоднів (Мк 11,12), – пише Марко; а інший євангелист каже: уранці, повертаючись до міста, Він зголоднів. Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: «Нехай повік не буде з тебе плоду!» І негайно же смоковниця всохла (Мт 21,18-19). Смоковниця ж означає юдейське зборище: Спаситель, не знайшовши в ньому гідного плоду, а тільки тінь закону, і це відняв у них (юдеїв), зробивши цілковито даремним.

Якщо хтось скаже: чому бездушне дерево, не згрішивши, було прокляте і всохло? – Той нехай знає, що юдеї, бачачи Христа, що завжди всім творить добро і нікому не завдає ніякої скорботи, вважали, що Він має силу тільки благодіяти, але не завдавати зло. Владика ж, щоб переконати невдячних людей, що Він має достатню силу і карати, але не хоче, бо Він Благий, тому по своєму чоловіколюбству, не бажаючи показувати цього на людині і заподіювати (їй) страждання, зробив це на неодухотвореному і безчуттєвому створінні.

Разом з тим є також деяке таїнственне пояснення, що дійшло до нас від премудрих старців. Як говорить Ісидор Пелусіот, (смоковниця) – це дерево непослуху, листям якого вкрилися ті, що согрішили; тому воно і прокляте Христом по чоловіколюбству Його – хоча відразу не піддалося прокляттю – щоб воно більше не приносило плоду, що став причиною гріха. А те, що гріх подібний до смокви – очевидно, бо має (властивість) утішати (як) пристрасть, прилипати (як) гріх, а потім озлоблюватися і виробляти гіркоту, (як) совість.

Втім, розповідь про смоковницю поставлено тут отцями заради сокрушення, а про Йосифа – тому, що він – прообраз Христа. Смоковниця – це кожна душа, яка не приносить ніякого духовного плоду, яку Господь на ранок, тобто після цього життя, не знайшовши у неї спокою, висушує прокляттям і посилає у вічний вогонь, і стоїть (вона як) якийсь засушений стовп, що страшить тих, які не творять гідного плоду чеснот.

Молитвами Йосифа Прекрасного, Христе Боже, помилуй нас. Амінь.

Парафія свв. Сергія і Вакха в Римі

Назад

Розповісти