Рік Божого милосердя

Підпишіться на новини

Медіаматеріали


Warning: mysql_query(): Access denied for user 'pcc_komisia'@'localhost' (using password: NO) in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153

Warning: mysql_query(): A link to the server could not be established in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153
Катехизм УГКЦ
Катехизм УГКЦ

Warning: mysql_query(): Access denied for user 'pcc_komisia'@'localhost' (using password: NO) in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153

Warning: mysql_query(): A link to the server could not be established in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153
ПРОГРАМА КАТЕХУМЕНАТУ для дорослих в УГКЦ
ПРОГРАМА КАТЕХУМЕНАТУ для дорослих в УГКЦ

Warning: mysql_query(): Access denied for user 'pcc_komisia'@'localhost' (using password: NO) in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153

Warning: mysql_query(): A link to the server could not be established in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153
Святе Письмо
Святе Письмо

Warning: mysql_query(): Access denied for user 'pcc_komisia'@'localhost' (using password: NO) in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153

Warning: mysql_query(): A link to the server could not be established in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153
Катехизм Католицької Церкви
Катехизм Католицької Церкви

Warning: mysql_query(): Access denied for user 'pcc_komisia'@'localhost' (using password: NO) in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153

Warning: mysql_query(): A link to the server could not be established in /var/www/pcc_komisia/data/www/pcc.ugcc.org.ua/wp-content/plugins/wp-bannerize/Classes/wpBannerizeFrontend.php on line 153

Пропонуємо до вашої уваги звіт діяльності Катехитичної комісії Української Католицької митро-полії в Канаді для Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ, яка займається катехитичним нав-чанням вірних нашої Церкви на території Канади. Комісія складається з єпархіальних катехитичних комісій з п’яти єпархій нашої Церкви: Архиєпархія  Вінніпеґу, єпархія Нового Вестмінстера, єпархія Едмонтона, єпархія Саскату-ну, єпархія Торонта та Східної Канади. Варто зазначити, що преосвященний митрополит Лаврентій (Гуцуляк) є духовним керівником Митрополичої катехитичної комісії в Канаді, а о. Стефан Войціховський – його радником.

Українська Католицька Митрополія Канади

НАЦІОНАЛЬНА КАТЕХИТИЧНА КОМІСІЯ

ЗВІТ ПАТРІАРШІЙ КАТЕХИТИЧНІЙ КОМІСІЇ

27 серпня 2012 р.

Мішин, Британська Колумбія

ВСТУП

Для повного розуміння цього звіту варто спершу коротко оглянути історичний, соціяльний та культурний контекст, в якому подається катехетична наука вірним нашої Церкви в Канаді.

Українські католики, число яких нараховує близько 110 тис. (порівняно з 201 957 у 1990 р., попри масову іміграцію), розкидані по всій території між Атлантичним та Тихим океанами. У п’ятьох Єпархіях у Канаді, територія якої є у 20 разів більшою за територію України, налічується 390 парохій (статистика 2008 р.).

Значний відсоток цих парохій – це невеликі парохії містечок, сіл та прерій Манітоби, Саскачевану й Альберти, до яких належить який десяток вірних. Їхні церкви побудували перші імігранти-фермери. Священики в цих провінція служать іноді аж у 7-10 парохіях. Більшість вірних проживає в декількох великих центрах: Монреаль, Оттава, Торонто, Ніагарський регіон, Вінніпеґ, Саскатун, Реджайна, Едмонтон, Калґарі та Ванкувер.

Наші парохії обслуговують 3-тє та 4-тє покоління канадців, а також 4-ту хвилю українських імігрантів, вихідців із дуже різних країн: Польщі, Сербії, Сибіру, багатьох пострадянських (російськомовних) країн, а також зі Східної та Західної України. Усе більше й більше “мішаних” подружжів, новонавернених вихідців з інших релігій, серед яких і колишні римо-католики, приносять у наші парохіяльні спільноти новий вимір. До проблем, пов’язаних із відстанню, додаються ще й мовна (українська, англійська, французька) та календарна проблеми (юліянський, грегоріянський календарі часом співіснують в одній парохії!). Коли парохіяльна спільнота розділена мовним та/чи календарним бар’єром, втрачається найважливіший аспект належності до “одного Тіла Христового” – єднання в молитві, як одна велика родина.

Наша Церква в Канаді, як і решта світу, переживає зниження народжуваності (як правило, все менше й менше хрещень) та зменшення зацікаленості релігійними речами. Фінансові проблеми (треба працювати, щоби вкорінитися в Канаді; треба працювати більше, щоби мати більше; треба працювати на двох роботах, щоби звести кінці з кінцями) розвертають увагу від духовного до матеріяльних потреб та бажань. Спорт (наприклад, хокей) і соціяльна діяльності часто стають важливішими за богослуження, навіть недільні. Це серйозна проблема, тож для того, щоби катехизація була ефективна, вона має бути вкорінена у досвідченні Христа через літургійну молитву у спільноті.

Ранні конфлікти між католиками і православними, невизначеність тотожності й почуття неповноцінності (якщо ми – не римо-католики і не православні, тоді хто?) посприяли відходу багатьох вірних, які стали або римо-католиками, або православними, або ж цілком відійшли від віри. Протягом багатьох десятиліть ми вчили наших дітей, використовуючи римо-католицькі катехитичні матеріяли, тому не дивно, що в Римо-Католицькій Церкві вони почувалися як удома. Літургійне життя нашої Церкви стало дуже прозахідним, Вечірня й Утреня практично зникли з життя більшості парохій, позбавляючи віруючих багатого джерела катехизації, що лежить у текстах цих богослужень.

Можливо, цей короткий неповний огляд допоможе зрозуміти кілька особливих завдань катехитичної науки в Канаді, а також краще побачити й оцінити ті успіхи, що були досягнуті, незважаючи на перешкоди.

Канадська національна катехитична комісія (КНКК) складається з єпархіяльних катехитичних директорів з п’яти наших єпархій: Віра Чайковська та Вікі Адамс (Архиєпархія Вінніпеґу), о. Андрій Чорненький (єпархія Нового Вестмінстера), Ґлорія Ґрін і сестра Еммануїла Харишин, сндм (єпархія Едмонтона), сестра Маріка Кондеревич, сндм та сестра Бонні Комарницька, сндм (єпархія Саскатуна і співдиректори КНКК), Ірина Ґаладза (єпархія Торонта та Східної Канади). Преосвященний митрополит Лаврентій Гуцуляк є духовним керівником КНКК, а о. Стефан Войціховський – його радником. Комісія щороку проводить зустрічі, зазвичай у Вінніпезі.

У визначенні місії КНКК читаємо:

Місія Української католицької національної катехитичної комісії, за дорученням Української католицьких єпископів Канади, полягає у забезпеченні керівництва в справі сприяння ефективній катехизації в Українській Католицькій Церкві на всіх рівнях: місцевому, єпархіяльному та національному.

Кожна єпархія в Канаді має Катехитичний ресурсний центр релігійної освіти,  розташований (за винятком Торонто) у приміщенні чи неподалік єпархіяльного відомства. Тільки три з них мають штатних працівників на повній або півставки, в інших працюють виключно волонтери. Усі ці центри, бібліотеки ресурсів (книги, посібники та аудіо-візуальні матеріяли) засновані для використання в парохіяльних програмах катехизації. Зразки підручників для учнів та посібників для вчителів від різних видавців та в обох мовах доступні до ознайомлення. Також доступні додаткові матеріяли для катехитів і навчальні матеріяли для дорослих. Парохам і катехитам надають допомогу в розробці програми катехизації, яка б відповідала особливим потребам їхнього парохії. Зразки нових посібників іноді представляють на конференціях духовенства. Батьки, котрі займаються домашнім навчанням дітей, є ще однією групою, що користає з ресурсів центру. Деякі центри публікують квартальні або щомісячні бюлетені для поширення в парохіях, пропонуючи також електронну версію, яка містить посилання на корисні Інтернет-ресурси. Ці центри фактично надають підтримку парохам і парохіяльним катехитам, а також українським католицьким школам. Деякі роблять ще більше, організовуючи освітні семінари для духовенства з актуальних питань, таких як біоетика, або ж великі єпархіяльні заходи, наприклад, низку розмов для дорослих, дитячі табори і навіть програми підготовки до шлюбу. Офіс в Едмонтоні проводить програму “Розділене горе”, а сестра Маріка надає духовне провідництво в офісі Саскатуну. Торонтонський Центр розіслав усім парохім інформаційні пакети про контрацепцію, природне планування сім’ї, допоміжні репродуктивні технології, а також організував для духовенства Студійний день з питань біоетики. Таким чином, наші катехитичні центри часто виходять за рамки основного мандату офісу, щоби задовільнити інші освітніх та духовні потреби.

Катехитична освіта в Канаді є величезною проблемою. Тільки єпархії Саскатуна вдається зберегти поточну програму формації світських осіб, приєднавшись до програми трьох римо-католицьких єпархій та аборигенів римо-католиків. На це треба присвятити 10 вихідних на рік протягом двох років, на даний час вони є на першому році зі своєю шостою групою. Сестри Бонні і Маріка організовують у вихідні дні лекції зі східно-християнських студій для 16-ти українських католицьких учасників. Половина випускників цієї чудової програми стали катехитами. Незважаючи на величезний вклад сестер у формацію світських осіб, програма є дуже слабкою, оскільки покладається на фінансування від римо-католицької організації “Католицькі місії в Канаді”. Фінансування надається на один рік і може припинитися в будь-який момент. Вже звучали натяки, що настає пора, коли інші, більш бідні церкви потребують підтримки. Якщо фінансування зникне, з ним зникне й програма формування світських осіб.

Лише окремим парохіям пощастило мати сестер-служебниць або монахів, котрі беруть участь у парохіяльній катехизації. Багатьом парохіям вдається знайти волотерів, готових присвятити свій час на підготовку й проведення програм і нераз подорожувати на великі відстані, щоби взяти участь у програмі формації. У кращому випадку, деякі відвідують нечасті семінари, які проводять у всіх єпархіях. Волонтери – це зазвичай професійні вчителі, диякони, випускники семінарій або дружини священиків, які вміють зробити відмінну роботу за допомогою якісних посібників та ресурсів для вчителя. Катехитів заохочують прослухати літні курси Інституту ім. митр. Андрея Шептицького або “он-лайн” курси протягом року. Національної системи сертифікації для катехитів не існує. Остаточно за забезпечення присутності в парохії катехита з відповідним знанням та матеріялами для якісної програми навчання відповідає парох.

Всі вчителі, що працюють в римо-католицькій шкільній системі (Альберта й Онтаріо) мають пройти курс релігійної освіти. Вчителі в школах східного обряду в рамках цієї системи також проходять такий курс, однак від них не вимагається брати додаткові курси зі східно-християнської традиції. З цієї причини багато вчителів (декотрі з них є римо-католиками або ж узагалі не є практикуючими членами Церкви) слабо підготовані до викладання правд віри у контексті східної духовності. Працівники цих шкіл проходять інструктаж на невеликих семінарах під час днів професійного розвитку або на нарадах, проте це навряд чи відповідає вимогам. У кращому становищі є школи, в які приходять священики та надають цінну підтримку, але це не є достатнім, оскільки парохам часто не вистачає часу, необхідного для систематичного відвідування шкіл. Катехитичної літератури в шкільних бібліотеках дуже мало, до того ж вона зазвичай припадає пилом, оскільки вчителі настільки перевантажені різними обов’язками, що на вивчення додаткових матеріялів, окрім навчального посібника до учнівських підручників, у них бракує часу. Шкільні ради дають чіткі вказівки щодо того, скільки часу та грошей можна витратити на професійний розвиток, обмежуючи таким чином види і кількість підтримки, що можуть отримати вчителі протягом навчального року.

Різні катехитичні програми для всіх вікових груп (у тому числі для дорослих) були розроблені в наших єпархіях, відповідно до конкретних потреб їхніх парохій. Ці потреби настільки різноманітні, що їх забезпечення вимагає неабиякого творчого підходу.

Дитячі програми відрізняються від традиційних організованих за віком уроків через викладання для змішаної вікової групи. Традиційні уроки переважно відбуваються в денних школах та при великих міських парохіях. Більшість з них використовують матеріяли серії “З нами Бог”, що є дуже практичним, адже вони видані обома мовами: українською та англійською. Дехто користується чудовими додатковими матеріялами з ПХОК (Православної християнської освітньої комісії), особливо для підготовки до Першої Сповіді.

Незначна кількість дітей у невеликих містечкових і сільських парохіях (одна дитина чи двоє, або й 15-20 дітей, якщо пощастить) зумовлює “однокімнатне” навчання, де вчителям доводиться підбирати програму відповідну для всіх вікових категорій класу. У таких випадках дуже часто вдаються до тематичного підходу, наприклад: історії зі Старого та Нового Завітів, церковні свята, ікони, історія Церкви, Таїнства тощо.

Різного роду “табори” успішно забезпечують дітей та молодь якісною програмою катехизації, особливо корисною для тих, у кого нема доступу до парохіяльних чи шкільних програм. “Канікули з Ісусом” (щорічний тижневий табір, що відбувається під час весняних канікул) і “Веселощі під сонцем зі святими” (щорічний тижневий табір літнього денного табору), що відбуваються в Торонтонській єпархії, стали настільки успішними, що не можуть вмістити всіх бажаючих. Літні табори також відбуваються в єпархіях Нового Вестмінстера, Едмонтону та Саскатуна. Деякі парохії Вінніпезької архиєпархії мають власні літні програми. Досвід показав, що ці однотижневі табори часто корисніші для дітей, ніж нерегулярні відвідування занять у недільній школі.

На жаль, більшість парохій пропонують уроки катехизму тільки для дітей до восьмого класу, а для багатьох лише в другому класі (Перша Сповідь). Багато молодих людей отримують релігійну освіту в римо-католицьких середніх школах деяких провінцій. На парохіях навчання молоді часто має форму реколекцій, табору чи неформальних зустрічей, де катехитичні розмови є частиною ширшої програми. Вівтарна прислуга і Діти Марії також мають катехизацію на своїх зібраннях. У деяких єпархіях Відділ служіння молоді відповідає за надання підтримки парохіяльним освітнім програмам для молоді. ЄДНІСТЬ, національна молодіжна проща/реколекції та Всесвітні дні молоді служать джерелом натхнення для нашої молоді, яка завдяки участі в цих подіях зростає у вірі.

В останні роки все більше уваги приділяється катехизації дорослих, оскільки самі дорослі виразили зацікавлення та бажання зростати в пізнанні своєї віри. На парохіяльному рівні відбуваються щомісячні лекції, зустрічі груп із вивчення Біблії, засновані книжні та кіноклуби. Усе це дає можливість поглиблювати знання, не вимагаючи великої посвяти часу, що є основною проблемою для працюючих дорослих, особливо для батьків. Деякі парохії позичають своїм вірним компакт-диски та DVD-диски з катехитичними матеріялами, що є особливо популярним і ефективним, адже їх можна переглянути вдома, коли випадає вільна хвилина, або прослухати в машині під час довгих поїздок на роботу. Деякі парохії мають організовані невеликі бібліотеки або ж проводять книжні ярмарки, пропонуючи широкий вибір духовної літератури. Іноді організовується серія зустрічей-розмов, як це було торік у Вінніпезі, де в п’ятьох різних церквах відбувалися одноденні сесії на різні духовні теми. На парохіях Торонтонської єпархії зауважили, що ці розмови є особливо успішними у поєднанні з богослуженнями, наприклад Вечірнею.

Батькам також рекомендується взяти на себе роль катехита в сім’ї – у домашній церкві. Їм пропонують матеріяли, які допоможуть вчити дітей про основні свята, пости і пов’язані з ними традиції. Такі публікаціх як “Духовна Пожива” (Soul Food) подають короткі, легкі для сприйняття катехитичні тексти, з яких сім’ї вчаться, як жити у вірі в канадському культурному середовищі.

Програми для різних поколінь забезпечують катехитичні потреби трьох вікових груп – дітей, молоді та дорослих. Покоління Віри (ПВ), розроблена на основі римо-католицької програми, має за мету поєднати парохіяльні родини для спільного досвіду віри й формування спільноти. До цієї програми входить спільна молитва, трапези, різні навчальні заходи, а також пакет з матеріялами для закріплення й поглиблення знань удома. Щорічні сесії п’ятирічного циклу охоплюватимуть конкретну тему, наприклад, Церковні Таїнства, свята і пости, Літургію тощо. Три парохії в Саскатуні самостійно виконуватимуть програму, в той час як Управління релігійної освіти запровадить її в чотирьох сільських парохіях. У Новому Вестмінстері, Релігійно-освітній центр щороку проводить у єпархії сесії ПВ, в яких беруть участь різні парохії. Монреальське деканство організувало сесію для парохій цього міста. Проведення сесій ПВ вимагає участі добре вишколених помічників, які мусять присвятити немало часу на підготовку. Для декого вказівки подані в пакеті програми виявилися складними до виконання та недостатньо інформативними. Виявилося також, що деякі заходи неможливо втілити в рамках місця та часу, в яких вони б мали відбуватися. Таким чином, ПВ майже завжди вимагає значної посвяти часу на внесення необхідних змін. Звичайно, вона вартує потрачених зусиль, однак не так багато парохій мають достатню кількість людських ресурсів для проведення передбачених програмою шести-восьми сесій на рік.

Катехизація всієї парохії – це ще один спосіб, в який окремі парохії проводять навчання для всіх вікових груп. Він чудово працює в неділю, коли більшість парохіян присутні на Божественній Літургії. Після Літургії та короткої перекуски діти і молодь ідуть на урок у своїх групах, а дорослі в той час можуть насолоджуватися кавою, водночас слухаючи приготовану для них сорокахвилинну презентацію. Зазвичай учасникам також роздають додаткові матеріяли для домашнього читання. Невимушеність і гнучкість цього підходу, що не вимагає великих часових затрат, роблять його дуже привабливим для сучасного покоління дорослих. І хоч щомісячні сесії можуть видаватися недостаніми, їх нескладно реалізувати й добиватися кумулятивного ефекту протягом багатьох років.

Важливою частиною нашого служіння є співпраця Єпархіяльних катехитичних відділів з іншими організаціями, такими як єпархіяльна Ліга жінок та молодіжні організації, які можуть отримати велику користь з матеріялів, що пропонують ресурсні центри. Там, де денні школи існують в рамках римо-католицької шкільної системи, ми зібрали директорів цих шкіл для вирішення спільних проблем.

Хороші відносини з нашими римо-католицькими братами й сестрами є ще однією важливою роллю наших катехитичних центрів. У римо-католицьких школах та парохіях, зацікавлених у вивченні Української Католицької Церкви пропонуються екскурсії по наших храмах, а також різні навчальні матеріяли.

Інститут східно-християнських студій ім. митр. Андрея Шептицького є життєво важливим для нашої Церкви в Канаді. Це потужний ресурс для наших катехитів, яких заохочують до участі в Літніх курсах Інституту, що проводяться в Оттаві й Едмонтоні, а також в курсах он-лайн. Наша Національна катехитична комісія має особливі відносини з ІМАШ, оскільки директор Інституту, о. Стефан Войціховський, є радником комісії.

Відносини Канадської національної катехитичної комісії та Патріяршої катехитичної комісії є відносно новими, але дуже відкритими. Члени нашої комісії допомагали в розробці катехитичних матеріялів в Україні та викладали на сесіях Катехитичного інституту. Невдовзі після того Патріярша комісія слідкувала за публікацією матеріялів українською мовою, котрі, зважаючи на зростання числа імігрантів з України, стали дуже корисними в Канаді. Переклавши українською мовою деякі чудові православні катехитичні матеріяли, які ми використовували в Канаді, Патріярша комісія легалізувала їх використання в нашій Церкві. Дуже важливим є те натхнення, з яким Патріярша катехитична комісія ревно працює над збільшенням кількості катехитичних матеріялів, таких як новий катехизм і програма для катехуменів, розроблена саме для нашої Церкви. Крім того, підтримка, надана Катехитичним комісіям Канади (та інших країн), розвіяла відчуття, що ми працюємо в ізоляції і дала відчуття тотожності в приналежності до більшої Церкви.

Катехизація в Канаді стикається з серйозними викликами, однак уже може похавалитися значними досягненнями, частина яких була згадана раніше, а решта буде озвучена наприкінці цього звіту.

Попри релігійну свідомість у минулому, Канада сьогодні, на жаль, стала цілковито протилежною. Українські католики, занурившись у це секуляризоване й плюралістичне суспільство, змушені переймати від нього те, що добре. В однорідній Україні вся країна відзначає основні свята у той сам час. Релігійні свята є частиною її культури. Навіть ті, хто не дуже або взагалі не вірить, опинившись в атмосфері свята, не можуть його ігнорувати. У Канаді натомість наша Церква є маленькою краплею у великому морі. Тут відзначання свят вимагає свідомого зусилля і планування заздалегідь, наприклад, якщо треба взяти вихідний на роботі, щоб святкувати за юліянським календарем. Якщо свята припадають на будні дні, їх або пропускають, або пересувають на неділю, через що втрачається катехизація, закладена у святкових текстах.

Канадських вірних потрібно вчити, а тоді наново вчити про нашу східно-християнську тотожність. Це складний процес в умовах, де церква десятиліттями намагалася сформувати свою тотожність, але в процесі формування, здається, втратила її в багатьох ділянках. За обставин, в яких один священик обслуговує кілька сільських парохій, не залишається часу ні на що, окрім найнеобхіднішого в літургійному житті – Божественної Літургії, переважно скороченої, щоби священик встиг на Літургію в іншій парохії. Це призвело до того, що процесія з виносом Плащаниці відбувалася аж Великоднього ранку, оскільки жодних відправ у Велику П’ятницю не було. З часом ця практика стала нормою та глибоко вкоренилася у житті вірних. Необхідною складовою катехизації є багате літургійне життя. Без нього катехизація залишається лише в голові й не доходить до серця, а без серця віра не має де вкорінитися.

Для вдосконалення освіти та перепідготовки за уніфікованою схемою по всій Канаді вкрай необхідні нові катехитичні ресурси, саме тому Національне управління з розробки навчальних програм є дуже потрібним. Хоча матеріяли, розроблені в Україні, були корисними, їх треба перекласти та внести зміни, щоби достосувати до іншого культурного контексту. Прикладом тут є чудовий посібник для підготовки дітей до першої сповіді, де припускається, що дитина ніколи не приступала до Святого Причастя, оскільки практика причащання дітей від Хрещення і після нього ще не стала нормою в Україні. У Канаді ця давня практика прижилася й поширюється, таким чином посібник повинен враховувати цей аспект й зосередитися на відмінності, де до Причастя приступає не просто дитина, а дитина, яка тепер бере на себе повну відповідальність за свої дії. Навіть на території Канади існують культурні відмінності між східними та західними провінціями, і їх теж треба враховувати. Національна навчальна програма необхідна, щоб збалансувати ці відмінності і розробити більш уніфікований підхід.

Розробка та публікація навчальної програми потребує грошей, котрі в нашій єпархії є дефіцитом. Після того, як наші єпископи виплатять свої внески до Канадської конференції католицьких єпископів (на публікацію матеріялів, які ми не можемо використовувати) і до Патріяршого Синоду, мало що залишається на фінансування програм на місцевому рівні. Протягом останніх років звернення про фінансування потрібне для розвитку освіти в Україні відвернули увагу від підтримки необхідної вдома. Можливо, звернення про фінансування потреб Вселенської Церкви повинні розглядатися з урахуванням потреб місцевої Церкви. Більшість керівників-катехитів та їх співпрацівників (якщо такі є) – це волонтери, які часто мають ще й інші обов’язки. Такий стан справ не є постійним, оскільки їх час є обмежений. Тому, якщо ми хочемо, щоб катехитичне служіння розвивалося, то тут потрібне фінансування відповідне до людських ресурсів. Якби ґранти від канадських місій та пожертви від Ліги жінок не доповнювали те, що можуть собі дозволити єпископи, наші відділи не мали б навіть того мізерного фінансування, яке ми маємо на сьогодні.

Незважаючи на всі ці фінансові проблеми, катехизація в Канаді прогресує і базується на історичній праці сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Не дивно, що на чолі прогресу стоять жінки цього ордену: сестра Луїза в Україні і сестри Бонні й Маріка в Канаді, які очолюють нашу Національну катехитичну комісію. Створення НКК та її чергове зібрання відіграло важливу роль, надихнувши окремих провідників зберегти динаміку зростаючого катехитичного служіння. На цих зібраннях діляться новими ресурсами та ідеями. Обговорення поточних проблем часто приводять до їх вирішення (з певністю, через дію Святого Духа). Найголовніше, що виснаження й зневіра, які ми всі відчуваємо, розсіюються у благодатній співпраці всіх учасників.

Дуже багато було досягнено завдяки нашій спільній творчій праці. Відбувся значний розвиток навчальних програм для дорослих, зростають ширші єпархіяльні програми, значною мірою завдяки нашим єпископам, які жваво підтримували ці ініціятиви й заохочували до всесторонньої катехизації тих, хто готується прийняти Святі Тайни Хрещення і Шлюбу.

Все більше і більше парохій приймають різноманітність своїх вірних і знаходять шляхи задоволення їхніх відмінних катехитичних потреб. Завдяки літургійній віднові, що поволі охоплює всю Канаду, все більше віруючих беруть участь у богослуженнях, тим більше, що тексти надаються як англійською, так і українською мовами. Молодше покоління поступово приймає давні й забуті традиції, даючи їм нове життя в канадській культурі. Вони схиляються до більш традиційних форм посту та більш “екзотичних” богослужень, таких як Літургія Напередосвячених Дарів. Це все є результатом копіткої праці парохів і катехитів, а також природного зацікавлення молоді усім чистим і справжнім.

Не можна не згадати й позитивний вплив ІМАШ у вихованні віруючих. Завдяки цьому закладові вивчення східного християнства стало доступним для всіх, як у рамках звичайної форми навчання, так і під час Літніх студійних днів, Літнього та дистанційного навчання. Щорічні Студійні дні є винятково успішними у заохочені осіб з відмінним стилем життя та походженням (римо-католики, православні та українські католики) більше дізнатися про нашу Церкву і зростати у вірі, беручи участь у богослуженнях, лекціях та семінарах.

Завдяки спільним катехитичним старанням зміцніли відносини нашої та Римо-Католицької Церков. Римо-католики прагнуть більше довідатися про нашу Церкву та молитися на богослуженнях в нашій традиції. Вони часто приходять до наших катехизаційних центрів у пошуках інформації та радо приймають запрошення приєднатися до нас в літургійних богослуженнях. Ми пройшли довгий шлях від підозрілих поглядів та питань про те, що ми справді є католиками.

Ми радіємо із досягнень минулих років (на славу Божу) і віримо в провід Святого Духа, приймаючи наші виклики. З приємним хвилюванням ми чекаємо перекладу на англійську мову катехизму “Христос, наша Пасха” та тих нових можливостей, які він відкриє для нашої програми катехизації. Ми вдячні Патріяршій катехитичний комісії за всі зусилля, а особливо за ваш інтерес до нашої роботи в Канаді. Ви для нас – радість і натхнення до праці. Даруй Вам, Господи, многая літа!

Назад

 

Архіви