Коментар Євангелія на Неділю 12-ту після Зіслання Святого (Євангеліє від Матея 19,16-26)

105

16 Аж ось один приступив до нього й каже: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” 17 Ісус сказав до нього: “Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.” 18 “Яких?” – питає його. А Ісус до нього: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, 19 поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.” 20 Каже юнак до нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?” 21 “Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.” 22 Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. 23 Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. 24 Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.” 25 Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: “Хто ж тоді може бути спасенний?” 26 Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо.”
Пропонуємо коментар деяких Святих Отців та давньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.

16 Аж ось один приступив до нього й каже: «Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?»
Що маю чинити, щоб мати життя вічне

«Аж ось один приступив до нього й каже: Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» Деякі закидають тому юнакові, що він був підступним і злим та прийшов до Ісуса, щоб виставити Його на випробування. Зі своєї сторони я б був згоден з тим, щоб назвати його жадібним і невільником гроша, бо Христос також так його представив, однак не підступним, тому що небезпечно є видавати судження про речі непевні, особливо коли йдеться про звинувачення, а також тому, що Євангелист Марко усунув цю підозру, оскільки говорить так: «Прибіг, упав перед ним навколішки й почав його питати», і також: «Ісус, поглянувши на нього, вподобав його». Великою однак є влада гроша, що стає очевидним на даному прикладі. Хоч би ми мали інші чесноти – вона нищить все. Слушно Апостол Павло назвав її корінням усякого зла, кажучи: «Корінь усього лиха – грошолюбство».

Святитель Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 63,1.

17 Ісус сказав до нього: «Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей».

Добрим є тільки один Бог

Чому Христос дає йому таку відповідь, кажучи: «Ніхто не є добрий». Оскільки [юнак] приступив до Нього, як до звичайної людини, однієї з багатьох, як до одного з юдейських вчителів, то Ісус промовляє до нього як людина. Дуже часто Ісус пристосовується в своїх відповідях до способу мислення тих, які до Нього приходили, наприклад, коли каже: «Ми поклоняємось тому, що знаємо», а також: «Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе». Коли, отже каже: «Ніхто не є добрий», не каже це, щоб заперечити, що Він є добрим. В жодному разі! Не сказав: «Чому називаєш мене добрим? Я не є добрий?» Але: «Ніхто не є добрий», тобто, ніхто з людей. Коли Ісус говорить таким чином, то не говорить, щоб позбавити людей доброти, але робить це в порівнянні з добротою Бога.

Святитель Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 63,1.

Зберігай заповіді

Вчення Закону є добрим, і Христос не критикує його, але каже: «Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей», вказуючи початок цього шляху, але не його завершення. В такий спосіб Він показує, що Закон для Нього не є чужим, проте цілковита досконалість може бути досягнута тільки через Нього.

Аполлінарій Лаодікійський, Фрагмент 97.

18 «Яких?» – питає його. А Ісус до нього: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво,
19 поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого».

Які заповіді я повинен зберігати?

Зауваж, як юнак є готовий до послуху, щоб зберігати те, що було написано. «Що маю чинити», – каже, – «щоб мати життя вічне?» Він був готовий робити те, що йому мало бути сказано. Коли б він підійшов, щоб піддати Його випробуванню, Євангелист нам би повідомив про це, як робить це при інших нагодах, наприклад, у випадку законовчителя. А навіть якщо він хотів це приховати, Христос не дозволив би, щоб це залишилося не поміченим, і або відкрито звернув на це увагу, або натякнув на це, щоб тому не видавалося, що він обманув і це залишилося непоміченим, і так Він зазнав з того шкоди. Коли б він прийшов, щоб піддати Його випробуванню, не відійшов би засмучений тим, що почув. Так не було з фарисеями, які, коли були змушені замовчати, шаленіли. Але так не сталося з юнаком, який відійшов засмучений, що є немалим свідченням того, що він прийшов до Нього з наміром не злим, а надто слабким, і направду прагнув життя вічного, але був обтяжений іншою, набагато тяжчою неміччю. На Христові слова: «Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей», він відповідає: «Які?» не для того, щоб виставити Його на випробування, в жодному разі!, але тому що думав, що є ще інші заповіді поза тими, що в Законі, які запровадять його до життя, і це свідчило, що він його сильно прагнув.

Святитель Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 63,1.

Христос і Закон

Коли Христос йому каже: «Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей», чоловік сподівається, що Він негайно додасть «мої заповіді». «Яких?», – запитує. Але він цілком помиляється в своїх очікуваннях. Христос не відповідає йому так, як він очікував, але просто вказує йому на Закон. Це не означає, що в ньому є досконалість, тому що «ніхто законом не оправдується» (Гал 3,11), як написано. Тим не менше, життя прожите згідно Закону є свого роду введенням у вічне життя, коротко кажучи, закон дає настанови для тих, які прагнуть небесних речей. «Закон був нашим вихователем, аж до Христа» (Гал 3,24). Закон є початком соціальної справедливості. Христос є досконалістю. Справді початок всякого добра, як Він каже, це поступати справедливо. Справедливий вчинок, отже, показується Законом, а доброта – показується Христом.

Кирило Олександрійський, Фрагмент 218.

Закон і життя

І можливо вистачить цього [Закону] для того, щоб хтось увійшов у початок (назвемо це так) життя; однак ці та інші подібні умови не вистачають для того, щоб хтось міг увійти у життя досконале, а тому хто провинився проти лише одної з тих заповідей, не може вступити навіть на початок життя. Будь-хто мав би бажання досягнути хоча б початку життя мусить бути чистим (від гріха) перелюбу, вбивства та від будь-якої крадежі; як не може увійти у життя перелюбник і вбивця, так само не може ввійти туди навіть той, хто допускається крадежі. І багато з тих, що винні у крадіжці, називають себе віруючими в Христа, але однак потім вони самі заперечують це вчинками свого суспільного життя, господарським управлінням, і посереднім заняттями, які вони провадять.

Ориген, Коментар на Євангеліє від Матея 15,13.

20 Каже юнак до нього: «Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?»
21 «Якщо хочеш бути досконалим», – сказав Ісус до нього, – «піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною».

Більші і менші заповіді

Той багатий юнак стверджував, що зберігав заповіді, але почув про ще більші установи: «Якщо хочеш бути досконалим, одного тобі бракує; піди, продай, що маєш, дай бідним», бо не втратиш цього, але «будеш мати скарб на небі. Потім приходь і йди за мною». Яку ж користь матимеш, якщо це зробиш і потім не підеш за мною? Але той відійшов сумний та зажурений, так як ви чули, бо мав велике багатство. Те, що чув той юнак, чули це також і ми. Уста Христові – це Євангеліє. Він перебуває на небі, але не перестає говорити на землі. Намагаймося не бути глухими: Він говорить потужним голосом. Намагаймося не бути як мертві, бо Його голос є громом. Якщо не хочеш зберігати важчих заповідей, зберігай заповіді легші. Якщо важчі є для тебе величезним тягарем; візьми на себе принаймні легші. Чому ти є лінивим як по відношенню до одних, так і до других? Чому ти повстаєш проти одних і проти других? Найважчі це такі: «Не вбивай; не чини перелюбу; не свідкуй криво; не кради; поважай батька-матір; люби ближнього твого, як себе самого». Виконуй їх. Чому я волаю до тебе, щоб ти продав своє майно, якщо не можу змусити тебе не красти майно іншого? Ти чув: «Не кради», а натомість крадеш. Перед так великим суддею не вважаю тебе більше злодієм, але розбійником. Схаменися, змилосердься над самим собою. Теперішнє життя дає тобі ще одне полегшення – не відкидай виправлення. Ти був злодієм вчора, не будь вже ним сьогодні. Можливо, ти був ним і сьогодні – не будь ним завтра. Покінчи один єдиний раз зі злом та як нагороду вибери добро. Ти хочеш мати добра і не хочеш бути добрим: твоє життя знаходиться в протиріччі з твоїми бажаннями. Якщо великим добром є мати добру хату в селі, то наскільки великим злом є мати погану душу?

Августин, Бесіди 85,1.

Продай те, що маєш

В наших силах бути, якщо хочемо, досконалими. Проте той, хто хоче бути досконалим, мусить продати все, що має; і продати не лише якусь одну частину, як це зробили Ананія і Сафіра, але продати все. І коли продадуть усе, ввесь дохід повинні дати бідним і так приготувати собі скарб в Царстві Небесному. Але і це не є достатнім, щоб забезпечити собі досконалість, якщо, знехтувавши таким чином багатством, не підемо за Спасителем, тобто якщо, покинувши злі вчинки, не почнемо чинити добрі. Легше знехтувати грошима, аніж задоволенням. Багато з тих, які залишають всі свої багатства, згодом взагалі не йдуть за Христом. Однак йде за Христом той, хто Його наслідує, хто крокує Його стопами. «Хто каже, що живе у Христі, мусить жити саме в такий спосіб, як Він жив».

Єронім, Коментар на Матея 3,19,21.

Якщо хочеш бути досконалим

Виникає, отже, питання, як може стати досконалим той, хто продає усе своє майно і роздає бідним, якщо досконалим є той, хто посідає всі чесноти і не діє більше під впливом злості. Припустімо навіть, що хтось так поступив – як він позбавиться від запальності, якщо є податний до гніву? Як він може одночасно бути вільним також від турбот і бути понад будь-чим, що може статися і завдати йому страждання? Як буде цілковито позбавлений страху перед стражданням чи смертю, і всім тим, що може вселити страх в ще недосконалій душі?
Декому, отже, видаватиметься, що правильнішим буде дотримуватися буквального пояснення і не тлумачити зміст в метафоричному (образному) сенсі: так він справді здаватиметься вірним тлумачем, але ти сам розсуди, чи він розуміє чи не розуміє речі, які говорить, відповідно до змісту даного фрагменту. Він, отже, скаже: якщо правда, що того, хто дає бідним, підтримує їхня молитва про його спасіння, і він отримує духовні статки нужденних з матеріальної точки зору, компенсуючи свою нужду з духовної точки зору (як дає зрозуміти Апостол в Другому Листі до Коринтян 8,14), кому ж іншому це може статися і хто ще може бути підтриманим великою допомогою, якщо Бог вислуховує молитви стількох утішених бідних, серед яких буде, можливо, хтось подібний до апостолів чи трохи менший від них, бідний, як вони, матеріально, але багатий духовно?

Ориген, Коментар на Євангеліє від Матея 15,16-17.

22 Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно.

Юнак відійшов смутний

Але юнак, почувши це, відійшов засмучений: мав бо велике довір’я до багатства Закону. І тут також спостерігається метафоричність. Дійсно, тоді коли йдеться про підлітка, він сам попередньо заявив, що вже з самої юності зберіг заповіді, що містяться в Законі. Однак підлітковий вік наступає перед молодістю, і наступний період розвитку не може обмежуватись попереднім. Цей підліток підпорядкований вже з юності, щоб показати довгий період часу, протягом якого народ зберігав Закон.

Іларій з Пуатьє, Коментар на Матея 15,16-17.

23 Тоді Ісус сказав до своїх учнів: «Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство.
24 Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство».

Багатий і царство

Що каже Христос? «Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Небесне Царство!» Каже це для того, щоб засудити не багатства, але того, який піддається їхній владі. Якщо тяжко увійти багатому, то тим більше – пожадливому, адже якщо перешкодою до Царства є не роздавати свої добра, то подумай, який великий вогонь готує собі той, хто пожадає чуже майно. Але чому Він говорив, що багатому тяжко увійти в Царство, саме до учнів, які були бідними і нічого не мали? Для того, щоб навчити їх не соромитися убогості, і ніби пояснюючи, чому Він наказав їм нічого не посідати. Сказавши, що є тяжко, далі у своїй промові показує також, що є неможливим, і не просто неможливим, а цілковито неможливим; і показав це на прикладі верблюда і голки. «Легше», – каже, – «верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Небесне». З цього виникає, що немала нагорода приготована для багатих, які спроможні до самозречення. Тому назвав це Божою справою, аби показати, що великої благодаті потребує той, хто прагне цього досягнути.

Святитель Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 63,2.

Легше верблюдові пройти через вушко в голці

Юнак – зарозумілий, як ми вже сказали, – зажурився і засумував, коли йому було сказано відмовитися від Закону. Для цього народу хрест і страждання є згіршенням, оскільки в них не має спасіння для нього. Але він [народ Ізраїльський] хвалиться Законом, погорджує поганами як співспадкоємцями і відкидає перехід до свободи Євангелія. І саме через це йому буде важко ввійти в Царство Небесне. Насправді, мало в ньому буде таких, які увірують, і не багато у порівняні з безліччю поган, і буде важко прихилити до вчення євангельської покори волю, що затверділа в Законі. Навпаки, верблюдові буде легше пройти через вушко в голці. Верблюд і вушко в голці – речі несумісні, потворність величезної тварини не зможе пролізти у вузьку частину дуже маленького отвору. Але на початку книги ми підкреслили, що верблюд, в навчанні Йоана, означає поган. Ця тварина, насправді, слухає те, що їй говориться, піддається страху, переносить голод і прогинається під тягарем, що його на собі несе, відповідно до тренувань, яким він був підданий: за її прикладом, варварство поган пом’якшується задля послуху небесним заповідям. Ось ті, хто стане на вузьку дорогу Царства Небесного, тобто голки, що нею є навчання Слова нового. За його посередництвом тілесні рани зарубцьовуються, порвана одіж латається і сама смерть долається. Такою, отже, є дорога цього нового вчення, на яку неміч поган ступить легше, ніж розкіш багатого, тобто того, який хвалиться Законом.

Іларій з Пуатьє, Коментар на Матея 19,10-11.

25 Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: «Хто ж тоді може бути спасенний?»
26 Ісус глянув на них пильно й мовив: «У людей це неможливо, Богові – все можливо».

З готовністю наблизитися до Бога

Оскільки учні затривожилися, він каже: «У людей це неможливо, Богові – все можливо». Чому ж учні затривожилися, адже вони були бідними, і то дуже бідними? Чому вони так занепокоюються? Тому що переживають за спасіння інших, палають великою любов’ю до всіх і були вже перейняті вчительським духом. Через ці слова так тремтіли і так дуже переживали за цілий світ, що потребували великої потіхи. Тому, спершу поглянувши на них, сказав: «У людей це неможливо, Богові – все можливо». Заспокоївши їхню перестрашену душу милим та лагідним поглядом і припинивши їхній неспокій, – про це власне сказав Євангелист такими словами: «Глянув на них», – потішає їх також і словами, посилаючись на силу Божу і таким чином додаючи їм відваги. Якщо хочеш знати в який спосіб те, що неможливе, може стати можливим, послухай. Не для того сказав: «У людей це неможливо, Богові – все можливо», щоб ти знеохотився і відмовився від цього, як від чогось неможливого, але для того, щоб ти, пізнавши велич цієї справи, з легкістю приступив до його сповнення, а також, прикликавши на допомогу Бога, щоб підтримував тебе в цій шляхетній боротьбі, отримав життя.

Святитель Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 63,2.

Джерело: Українська парафія Святих Сергія і Вакха в Римі

Розповісти