Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апотолом неділі про Закхея

383

Євангеліє

Лк 19, 1–10

1 Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто). 2 А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий. 3 Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. 4 Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. 5 Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.” 6 І зліз той швидко і прийняв його радо. 7 Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.” 8 А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.” 9 Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. 10 Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”

____________________________________

«А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий. Він бажав бачити Ісуса, хто Він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту».

Сьогодні перед нами відкривається дуже цікава картина. Закхей, який був головою над митарями, – в нашому часі це посада керівника податкової інспекції, тобто людина дуже знана у суспільстві – так зацікавився Христом, що не постидався вилізти на дерево, бо не міг Його побачити. Це бажання побачити Христа, відкритість, безпосередність, правдивість зумовила те, що він дуже швидко перемінився і приніс плоди.

Проблема наших стосунків з Богом є в тому, що ми часто навіть перед Ним граємо якусь роль: або праведника, щоб добре виглядати перед Богом, перед собою, перед іншими, або грішного. Бог прагне, щоб ми постали перед ним в правді та істині – такі, як ми є.

У цьому Євангелії бачимо, як відбулася зустріч в правді. Найперше тому, що Господь є правда, так і Закхей постав перед Ним в правді, він щиро кається: якщо когось скривдив, то віддам вчетверо, а половину майна дам вбогим. Так само і у нашому житті – якщо ми в правді стаємо перед Богом, то плоди переміни одразу приходять в наше життя. Бо правильно будувати своє життя,  правдиво вміти дати раду собі можна лише тоді, коли зустрінемося з Господом. Зустріч людини з Богом цілковито перемінює її!


Апостол

1 Тим 4, 9–15

9 Вірне це слово й повного довір’я гідне. 10 На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. 11 Це наказуй і навчай. 12 Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. 13 Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню. 14 Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. 15 Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.

____________________________________
«Будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті»

Люди багато чують в церкві, від священиків на проповіді про те, як треба жити, якою мала б бути поведінка і постава християнина. До того ж, багато читають про те, що значить бути християнином, і багато з нас свідомі того, де є гріх, а де праведність. Але щоб так жити, люди потребують когось, хто втілює це у своєму житті.
У народі кажуть, що краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Люди потребують, щоб хтось був втіленням тих християнських чеснот, християнської  постави, яка в теорії може виглядати недосяжною. Люди потребують від кожного з нас, хто називається християнином, щоб це християнство реалізувалось, ставало видимим у нашому житті.

Будьмо взірцем для кожної людини, яка стрінеться на нашій життєвій дорозі, будьмо взірцем Христового доброго учня!

+Венедикт

Католицький Оглядач

Назад

Розповісти