Обітниця приходу Месії [Вчимо Катехизм УГКЦ]

160

«Бо не відвернувся ти докраю від створіння Твого, що його Tи створив, благий, ані не забув Tи діла рук Tвоїх, але відвідував їх на всі лади, із-за милосердя милости Tвоєї; Tи посилав пророків, творив чудеса через святих Tвоїх, що в кожному роді добровгодили Tобі; Ти промовляв до нас устами слуг Твоїх пророків, провіщаючи нам прийдешнє спасіння; Ти дав нам закон на поміч й ангелів поставив охоронцями»

(Анафора Літургії святого Василія Великого)

 

Гріхопадіння Адама не відвернуло Божої любові від людини. Бог милосердиться над упалим людством: «Та й зробив Господь Бог Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх» (Бут. 3, 21). Даруючи обітницю спасіння, Бог запевняє людину в незмінності Його задуму щодо її богоуподібнення, богоусиновлення та обожествлення. Сила Божої обітниці могутніша від немочі людського гріха: «Невимовна благодать Христа дала нам блага, більші від тих, яких позбавила нас заздрість диявола»[1]. У проповіді пророків Старого Завіту обітниця Божа поступово пов’язувалася з постаттю Божого Помазаника – Месії, Який «у повноті часів» (пор. Гл. 4, 4) об’являється як воплочене Боже Слово.

____________________________________

[1] Лев Великий, Проповідь 73. На Вознесіння, 73, 4.

Катехизм УГКЦ «Христос – Наша Пасха», 159.

На нашому веб-сайті ви також можете читати Святе Письмо online, особливо ті уривки, до яких закликає переглянути для порівняння щоденний уривок із Катехизму УГКЦ.

Поділіться публікацією з ближнім, розмістіть її всюди, де маєте можливість, щоб кожен мав змогу почерпнути знання своєї віри (соцмережі, веб-сайти, форуми тощо), але ОБОВ’ЯЗКОВО ставте посилання на сайт Патіраршої катехитичної комісії УГКЦ.

Назад

Розповісти