Створена природа людини [Вчимо Катехизм УГКЦ]

234

Бог сотворив людину, як передає книга Буття, із «земного пороху» – матерії, вдихаючи їй «віддих життя», завдяки чому людина стала «живою істотою» (Бут. 2, 7). Святе Письмо зображує Творця в образі Гончаря, котрий «ліпить» із земної глини людину на Свій Образ. Цим «Образом» (пор. Бут. 1, 27) є воплочений Божий Син: «Він – образ невидимого Бога, первородний усякого створіння» (Кл. 1, 15-16). А людина сотворена на Образ Сина: «Бог […] створив людину згідно й подібно до Свого Сина. Адже руками Отця, через Сина і Духа, була сотворена на образ і подобу Бога ціла людина, а не її частина. […] Досконала людина – то єдність душі, яка отримала Духа Отця, з тілом, що сотворене на образ Божий»[1].

Образ Божий визначає гідність людини вже в її тілі, яке є добрим. Добрість тіла, зокрема, полягає в тому, що через нього людина в спілкуванні спроможна виражати себе як особу. Цю спроможність людина отримує як дар Божий. Тіло людини здатне приймати в себе Духа Божого, тому й апостол Павло називає тіло людини «храмом Духа Святого» (пор. 1 Кр. 6, 19). У цьому – «таїнство» тіла й повнота його призначення. Саме тому християнство ставиться до людського тіла як до святині, посвяченої для служіння Богові та ближньому.

Створивши людину на Свій Образ, Бог покликає її до святості: «Сам же Бог миру нехай освятить вас цілковито, і нехай уся ваша істота – дух і душа, і тіло – буде збережена без плями» (1 Сл. 5, 23). Святий Григорій Ніський так тлумачить слова апостола: «Апостол Павло частину, що живиться, називає «тілом», що відчуває, позначає словом «душа», а ту, що мислить, словом «дух»[2].

Для освячення людини Бог дарував заповідь. Виконання райської заповіді «не споживати з дерева пізнання добра і зла» дозволяло б людині споживати з «дерева життя», тобто «увінчувало б її безсмертям»[3], переобразило б її «в одного Духа з Господом»[4], у «людину духовну, яка піддала своє тіло під владу Духа»[5].

______________________________

[1] Іриней Ліонський, Проти єресей, V, 6, 1.

[2] Григорій Ніський, Про устрій людини, 8.

[3] Теофіл Антіохійський, До Автолика, ІІ, 24, 27.

[4] Оріген, Гомілії на Євангеліє від Луки, 35.

[5] Пор. Оріген, Гомілії на Євангеліє від Луки, 11.

Катехизм УГКЦ «Христос – Наша Пасха», 128-131.

На нашому веб-сайті ви також можете читати Святе Письмо online, особливо ті уривки, до яких закликає перегляни для порівняння щоденний уривок із Катехизму УГКЦ.

Поділіться публікацією з ближнім, розмістіть її всюди, де маєте можливість, щоб кожен мав змогу почерпнути знання своєї віри (соцмережі, веб-сайти, форуми тощо), але ОБОВ’ЯЗКОВО ставте посилання на сайт Патіраршої катехитичної комісії УГКЦ.

Назад

Розповісти