Людина – на образ і подобу Божу [Вчимо Катехизм УГКЦ]

375

«Вдостоївши її образом Своїм, Боже, Ти поставив її в достатньому раю»

(Анафора Літургії святого Василія Великого)

Книга Буття розкриває глибинний зв’язок людини з Богом: «Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу» (Бут. 1, 26). Святий Іриней Ліонський, коментуючи ці слова, тлумачить: «Образ Божий – це Син; на Його образ створена людина. І тому Син з’явився в останні часи, щоб показати подібність людського образу із Самим Собою»[1]. Саме на образ Христа – воплоченого Сина Божого – сотворено людину; вона є «образом образу»[2], існує «в Христі», в Якому вона усиновлена Богом; збагнути людину можна «через Христа»[3].

У своїй сутності людина, як твердять Святі Отці, є образом Первообразу – невимовного, непізнанного і безсмертного Бога[4], має «здатність ума і свободи»[5] і внутрішню силу самовизначення[6]. Отож Святі Отці стверджують, що «образ Божий» у людині – це підстава її буття, існування та особистісного самовизначення.

Людина – як образ Божий – завжди стремить до свого Первообразу: «Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до тебе, Боже» (Пс. 42, 2). Це стремління Святі Отці називали прагненням людини досягнути «подоби Божої». За словами святого Григорія Ніського, «богоподібність полягає в тому, щоб наша душа якоюсь мірою уподібнювалася до найвищого Єства»[7], а святий Йоан Дамаскин вважає, що «вираз на подобу означає уподібнення до Бога в чеснотах, наскільки це можливо для людини»[8].

Кожна людина, яка приходить у світ, покликана уподібнитися до Бога, досягнути обожествлення: «Нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи» (2 Пт. 1, 4). Така участь у Божій природі є щастям людини. «Божої подоби» людина може досягнути лише у вільному виборі та згоді й у співдії з Божою благодаттю: «Досягнення богоподібності потребує нашої співдії […] коли ум починає з великою насолодою сприймати благість Божу, тоді благодать наче живопише на образі Божому риси богоподібності»[9].

_________________________________

[1] Іриней Ліонський, Доказ апостольської проповіді, 22.

[2] Пор. Іван Павло ІІ, Апостольський лист Orientale Lumen [«Світло Сходу], (2 травня 1995), 15; пор. Григорій Ніський, Про досконалість до Олімпія монаха.

[3] Пор. Іван Павло ІІ, Енцикліка Redemptor hominis [«Відкупитель людини»], (4 березня 1979), 10.

[4] Григорій Ніський, Про устрій людини, 16.

[5] Йоан Дамаскин, Точний виклад православної віри, ІІ, 12.

[6] Пор. Григорій Ніський, Про устрій людини, 16.

[7] Григорій Ніський, Про душу і воскресіння. Розмова з сестрою Макриною.

[8] Йоан Дамаскин, Точний виклад православної віри, ІІ, 12.

[9] Діадох Фотікійський, Сто глав про духовну досконалість, 89.

Катехизм УГКЦ «Христос – Наша Пасха», 121-124.

Зображення взято із сайту http://tsn.ua

На нашому веб-сайті ви також можете читати Святе Письмо online, особливо ті уривки, до яких закликає перегляни для порівняння щоденний уривок із Катехизму УГКЦ.

Поділіться публікацією з ближнім, розмістіть її всюди, де маєте можливість, щоб кожен мав змогу почерпнути знання своєї віри (соцмережі, веб-сайти, форуми тощо), але ОБОВ’ЯЗКОВО ставте посилання на сайт Патіраршої катехитичної комісії УГКЦ.

Назад

Розповісти