Читання Євангелія від Луки від 13.01 до 19.01

143
  1. Перше покликання учнів 1-11;

1 Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера, 2 побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті. 3 Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити. 4 Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.” 5 Озвався Симон і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.” 6 Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. 7 Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати. 8 Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.” 9 Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали; 10 також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.” 11 І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.

КОМЕНТАР

КИНУЛИ ВСЕ Й ПІШЛИ СЛІДОМ ЗА НИМ
5,1– 11

Це третя справа Сина: послух його слову робить безплідність учнів здатною приносити плоди. Для того, щоб іти за ним, вони кидають все, бо все це знаходять в ньому.

На відміну від Матея і Марка, Лука ставить покликання перших учнів після чуд в Капернаумі, щоб краще пояснити, чому вони відповіли йому відразу.

Епізод про чудо багатої риболовлі — третій знак — є лише в Луки (Йо 21,1– 14 наведе таку розповідь після воскресіння), він допомагає зрозуміти твердження Ісуса: ти, Петре, ловив рибу, а віднині людей будеш ловити.

в. 1 Генезаретського озера. Це Тиверіядське озеро, «Галилейське море» (Мр 1,16; Мт 4,18); євр. озеро Кіннерет (від Кіннор — арфа, яку нагадує озеро за своєю формою). Назва Генезарет походить від однойменної місцевості Гіннозар, розташованої на північно- західному березі озера.

в. 2 полоскали сіті. Ця невелика деталь вказує на те, що рибалки закінчили свою виснажливу і безрезультатну нічну риболовлю. У Мт 4,18 і Мр 1,16 Ісус зустрічає Симона і Андрія, які мають намір рибалити.

в. 3 Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові. Ісус і Петро вже знайомі між собою (Лк 4,38– 39).

  з човна почав народ учити. Схожа сцена в Мт 13,2 і Мр 4,1– 2.

в. 5 Наставнику. Гр. слово epistátes — той, хто «стоїть вище», хто має авторитет, хто головує (більш промовисте від didáskalos, пор. «Засоби для розуміння» в Лк 7,40), — вживають лише учні (Лк 8,24.45; 9,33.49) та прокажені (Лк 17,13) і то виключно в Луки.

  на твоє слово. Відповідь Петра виявляє, яким абсурдним могло здатися фахівцеві своєї справи прохання Ісуса, — серед білого дня шанси спіймати рибу є мінімальними, але він все одно слухається… на твоє слово!

вв. 6– 7 піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися… й наповнили обидва човни, аж почали потопати. Надзвичайно вдала риболовля.

в. 8 Симон Петро. Випереджаючи Лк 6,14, тут Лука єдиний раз називає Петра подвійним іменем (пор. потім Ді 10,5.18.32; 11,13). Найчастіше його вживає Йоан (17 разів) і лише раз Матей (16,16).

  Господи. Гр. kýrios — титул, який надається лише Богові. Алюзія на те, що Ісус є Месією (пор. Лк 5,12; 6,46; 7,6; 9,54.59.61; 11,1; 13,23; 17,37; 18,41; 19,8.31.34; 22,33.38.49; 24,34).

  Іди від мене, бо я грішна людина. Я не гідний бути з тобою (пор. Лк 18,13).

в. 9 Жах. Це подив, релігійний страх перед чудом (Лк 5,26). Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 2,18.

в. 10 Якова та Йоана, синів Заведея (Лк 6,14; 8,51; 9,28.54; Ді 1,13). Разом з Петром вони будуть близькими друзями Ісуса, трьома привілейованими свідками (Гал 2,9). Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 8,51.

  Не бійся! Часто повторюваний вислів в об’явленнях Бога і ангелів (Лк 1,13.30; 2,10). Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 1,13.

  Віднині. Сповнення того, про що говорить Ісус, вже починає відбуватися. Пор. Лк 1,48; 12,52; 22,18.69.

  людей будеш ловити. Букв. «будеш брати/захоплювати живих людей (щоб вести їх до життя)». У Луки покликання звернене лише до Петра. Інші просто йдуть за ним.

У СЗ образ сіті для риболовлі чи полювання часто пов’язаний з покаранням (пор. Єр 16,16; Єз 12,13; Ам 4,2; Ав 1,15). Пор. також Мт 13,47– 50. Натомість тут цей образ вказує на майбутню місію учнів.

в. 11 кинули все. Лише Лука зазначає, що учні покидають все (не лише сіті, як у Мр 1,18), щоб іти за Ісусом (Лк 5,28; 14,33; 18,22.28; Мр 10,21.28).

  й пішли слідом за ним. У раббіністичному контексті «йти за кимось» означало повагу, послух і численні служіння, що їх мали виконувати учні після того, як обирали собі «наставника». Тепер же не учень обирає собі наставника, а сам Ісус їх кличе! І учні йдуть за ним не лише як слухачі, а як свідки Царства і робітники на його жнивах (пор. ТОВ: примітка х до Мт 4,20).

Ісус згодом дасть зрозуміти, що таке «наслідування» передбачає значно більше, аніж учні (і юрба) могли собі уявити: йти за Ісусом означатиме не лише покинути все (Лк 5,28; 9,24.57– 62; 14,33; 18,22.28; Мр 10,21.28), але й взяти на себе його хрест (Лк 9,23; 14,27; Мт 10,38; 16,24; Мр 8,34).

Зверніть увагу, що покликання відбувається під час здійснення професійної діяльності (пор. Мойсей: Вих 3,1нн; Гедеон: Суд 6,11нн; Амос: Ам 7,14– 15; Давид: Пс 78,70…).

Паралельні місця: Мт 4,18– 22; Мр 1,16– 20

ПСАЛОМ 2627

  1. (25) Невинний, неправедно оскаржений, благає Бога

1 Давида. Обстань за мою справу, Господи, бо я ходив невинно і, на Господа поклавшись, не хитався. 2 Випробуй мене, Господи, вивідай мене, випробуй, немов вогнем, моє нутро й моє серце. 3 Бо милість твоя перед очима в мене і я ходжу по твоїй правді. 4 З людьми лукавими я не сідаю, і не пристаю з підступними. 5 Я ненавиджу зборище злочинців і з грішниками не сідаю. 6 В невинності я мию руки і навколо жертовника твого, о Господи, обходжу, 7 щоб оповісти хвалу вголос і розповісти усі твої чуда. 8 Люблю, о Господи, оселю твого дому, місце перебування твоєї слави. 9 Не губи з грішниками мою душу і моє життя з кровожерами, 10 руки яких на злочин готові і десниця яких повна хабарів. 11 Я ж у моїй невинності ходжу; спаси мене і зглянься на мене. 12 Нога моя стоїть на рівнім місці, благословлятиму я Господа на зборах.

  1. (26) Псалмопівець – повен довір’я, безпечний у святині 1-6; молиться 7-14

1 Давида. Господь – моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь – мого життя твердиня: кого маю страхатись? 2 Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, – напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть. 3 Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати. 4 Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі 5 Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме. 6 І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити. 7 Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене. 8 В твоєму імені серце моє каже: “Обличчя моє шукайте!” Твоє обличчя, Господи, я шукаю. 9 Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже! 10 Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме. 11 Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають. 12 Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають. 13 Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих! 14 Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!