Десять фактів про те, як рятувати церковне мистецтво

447
Десять фактів про те, як рятувати церковне мистецтво
Десять фактів про те, як рятувати церковне мистецтво
Десять фактів про те, як рятувати церковне мистецтво
Десять фактів про те, як рятувати церковне мистецтво

Ієромонах Севастьян Дмитрух, голова Комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії, був гостем програми «Відкрита Церква. Діалоги». У прямому ефірі «Живого ТБ» отець поділився думками про збереження сакральних пам’яток і розповів вражаючі історії про віднайдення давніх ікон.

  • Сьогодні є багато храмів, ікон, навіть стінописів, які треба рятувати. Для цього потрібна заборона єпископа будь-що перебудовувати чи реставрувати без дозволу Комісії сакрального мистецтва.
  • Якщо ситуація не зміниться, у нас скоро не залишиться творів мистецтва не те що з XVI-XVII, а навіть з XX століття.
  • Люди часто давніми іконами закривають дірки, закидають в комори, викидають. Краще їх віддати до музею.
  • За збереження пам’яток має бути відповідальна передусім парафіяльна громада. Але громада не може робити з ними все що завгодно, кажучи що це є наше! Це надбання всього народу − попередніх і майбутніх поколінь.
  • Одного разу я знайшов давню ікону, з якої зробили двері на церковне горище. В іншому випадку ікона XVI століття використовувалася як полиця для фарб і ганчірок у дзвіниці.
  • Ще в довоєнний період митрополит Андрей Шептицький доручив отцям студитам збирати твори церковного мистецтва. Більше ніж півтисячі експонатів з цієї збірки зберігаються донині в Національному музеї у Львові.
  • Радянська влада робила цілі звалища із сакральних творів мистецтва. У 90-х рр. на цих звалищах я міг зібрати близько 50 пам’яток за день, особливо ікон. Серед них були шедеври навіть із XIV ст.
  • Серед будівельного сміття на одному подвір’ї у Львові я знайшов загорнену в полотно картину. Коли прийшов додому, то був шокований: це був портрет митрополита Андрея Шептицького, написаний Олексою Новаківським. Він вважався загубленим від 1960-х років.
  • Так звана «циганська позолота» дерев’яних храмів − це несмак і спотворення. Здоровою альтернативою є покриття з дерев’яних гонтів або хоча б оцинкована мідь.
  • Сьогодні є багато молодих професіоналів, які здатні розписувати храми по сучасному. Але для цього важливо добре знати богослов’я ікони і розуміти Святе Письмо.

Тарас Бабечук,
Департамент інформації УГКЦ