Владика Степан (Меньок) провів день духовної віднови

452
День духовної віднови в стінах Київської Трьохсвятительської духовної семінарії
День духовної віднови в стінах Київської Трьохсвятительської духовної семінарії
День духовної віднови в стінах Київської Трьохсвятительської духовної семінарії
День духовної віднови в стінах Київської Трьохсвятительської духовної семінарії

3-4 березня в стінах Київської Трьохсвятительської духовної семінарії відбувся день духовної віднови. Цього разу він набув досить незвичайних рис, адже його провадив владика Степан (Меньок), Екзарх Донецький.

На початку студенти мали змогу почути науку про богословську чесноту віри, як фундаментальний досвід людської екзистенції. На думку лектора, чеснота віри є найбільш постійною та тривалою, адже коли людина вчиняє гріх, коли віддаляється від Бога, як найвищого Добра, то втрачає чесноту надії та любові. Віра також є певним орієнтиром руху для семінаристів, адже студенти перебувають у семінарії не лише для здобуття священства, але для того, щоб розуміти до чого прямують, а в цьому чеснота віри їм допомагає. Одним із багатьох влучних прикладів ієрарха було порівняння грішного стану через алегорію світла та темряви: «Ми починаємо бачити свою грішність у світлі Христа». Недарма Церква подає нам багато прикладів святих, які просили у Бога дару видіння стану власної душі, але потім жахалися, коли бачили всю ницість та руїну гріха.

Далі єпископ зауважив, що кожен приходить до Бога по-різному: хтось через знання, інші – через красу, ще інші – через певні проблеми, але мало хто приходить просто через усвідомлення потреби у спілкуванні з Богом. Натомість священик мусить жити так само, як і вчить, мусить свідчити свою віру, бо саме знання не робить нас святими. Кожен майбутній священик повинен мати логічний (знання) і моральний (вчинки) авторитет, і лише через призму вище перелічених властивостей людської природи він зможе привести людей до Бога, і в цьому допомагає чеснота віри. Семінаристам, як майбутнім пастирям, не потрібно згіршуватися, адже у пізнанні правди і бажанні добра люди мають властивість помилятися, тому й грішать. А надприродна сила, якою є Бог, необхідна для спасіння кожному, бо інакше самих лише людських зусиль і старань не вистачить, як вчив блаженний Августин. Владика Степан на прикладі останніх подій на сході України пояснив, що кожен повинен шукати правди, натомість, якщо людина цього не робить, то починає ненавидіти й робити зло.

«Людське щастя, – зауважив владика, – вважається у пізнанні правди, якою є Христос». Ще з античних часів філософи сприймали пізнання себе, як велику чесноту, а заклик на Дельфійському храмі – gnothi seauton («пізнай себе») – є зверненням до кожної особи, бо саме це й означає осягнути глибини свого серця, пізнати навколишній світ, відкрити простори, які досі ніхто не спромігся збагнути. Також слухання Слова Божого є дуже корисним у духовному поступі кожного християнина. Недарма ап. Павло у власному посланні пише, що «fides ex auditu» – «віра зі слухання» (Рим. 10, 17). Вже Оріген у своїх поглядах виділяв слухання Слова Божого як одного з трьох видів Причастя (наступні два – це Євхаристія та споглядання краси сотвореного світу).

На наступний день, після Утрені та Божественної Літургії, владика Степан продовжив духовну конференцію для спільноти КТДС. У наступних науках було зауважено, що духовність має потенційну здатність як розвиватись, так і деградувати, тому ми мусимо духовно оновлюватися. У священному Писанні ми читаємо, що навіть Христос дає нам такий приклад, коли йде молитися наодинці, оскільки, як підкреслює владика, «його людська природа мала здатність вичерпуватися». Молитва у житті спільноти є тим засобом, що сприяє оновленню. Кеновійна, або спільнотна молитва, є невід’ємною частиною формації майбутнього священика, натомість не можна заперечити цінності молитви приватної. Саме на такій молитві Бог створює особистий зв’язок із тим, хто відповідає на це запрошення. Саме через приватну молитву та пізнання глибин людського буття важливо застановитися над сенсом нашого існування.

І остання третя конференція була присвячена Євхаристії у житті Церкви. За словами ієрарха, Євхаристія є небом на землі та осердям життя Церкви, вона бере свій початок з єврейського обряду і перекладається з грецької мови як «благодарення». Треба себе іноді питати, чи ми сумніваємося у дійсності Євхаристії і якщо так, то шукати відповіді на це досить нормальне питання, бо ми дивимося на божественні речі людськими очима. Євхаристія є також таїнством Царства (О. Шмеман), таїнством єднання всієї Церкви. Братам-семінаристам були продекламовані декілька уривків ранньохристиянських творів, у яких йшлося про це «таїнство таїнств», а саме: послання ап. Павла, «Дідахе», твори Юстина Мученика та інших богословів.

На завершення, надзвичайно цікавою стала думка про те, що кожен священик покликаний достойно правити богослужіння, які регламентує магістеріум Церкви, та вчити всіх людей правильно приступати до Таїнства Сповіді та Євхаристії: «Якщо багато людей іде до сповіді та приймає Євхаристію, то це ознака того, що священик на парафії працює», – сказав владика.

Ціла семінарійна братія щиро подякувала Богові за можливість слухати наповнені богословським змістом і науковістю, а водночас власним досвідом та пережиттям, духовні конференції. Також брати склали подяку владиці Степану, екзарху Донецькому, за те, що радо погодився приїхати до Київської семінарії, співзасновником якої він є, та ректоратові духовно-формаційного закладу за запрошення надзвичайно цікавої постаті нашої Церкви.

бр. Роман Сухоруков, V курс КТДС

За матеріалами сайту Донецького екзархату