Координатор Біблійного апостоляту

158

Отець Тарас Барщевський

Народився 11 червня 1969 в Баня Лука, Боснія та Герцеговина (колишня Югославія) в сім’ї греко-католицького священика.
У 1973 році, після того, як батько був призначений на нову парафію, уся сім’я переїхала до Хорватії, до села Сібінь. У цій місцевості він закінчив початкову школу. З 1982 по 1987 навчався в Українській Папській Малій Семінарії в Римі (Італія). По закінченні Малої Семінарії, продовжує навчання у Папському Григоріанському Університеті на Філософському факультеті та у 1989 році отримує диплом бакалавра філософії.

З вересня 1989 року по вересень 1990 року перебуває у Югославській Армії.

В 1990 році повертається до Риму, щоб продовжити студії вже на Богословському факультеті Папського Григоріанського Університету, які тривають до 1993 року. Після отримання ступеню бакалавра богослов’я, вступає до Папського Біблійного Інституту (Pontificio Istituto Biblico), якого закінчує здобуттям наукового ступеню Sacrae Scripturae licentiatus (= Кандидат біблійних наук), захистивши наукову працю «Переступ Мойсея і Арона (Числ 20,1-13)».

На даний час працює над своєю докторською працею, сферою дослідження якої є переклади українською мовою Святого Письма, але зокрема сама методологія перекладу священних текстів.

Отримав дияконські свячення у 1993 році в Римі, а 21 серпня 1994 року у Крижевцях (Хорватія) був висвячений на священика Преосв. Славомиром Мікловшем.

Перша подорож отця Тараса в Україну відбулась 1995 року на запрошення колишнього ректора Львівської Богословської Академії (УКУ) отця Михайла Димида. А від тоді відбулась низка подорожей до України з різними викладами:

1996 рік – 2 місяці викладів на Катехитичних Курсах;
1997 рік – 3 місяці;
1998 – зимовий семестр та літо;
1999 – цілий рік;
З 1999 року до цього дня він, фактично, постійно працює в Україні.

В 2000 році Глава УГКЦ Блаженніший Любомир призначив отця Тараса представником УГКЦ в Українському Біблійному Товаристві.

З 2001 року – директор Вечірньої Богословської Школи Катихетико-Педагогічного Інституту (УКУ).

З 2003 року – заступник директора Катихетико-Педагогічного Інституту (УКУ).

З 2003 року входить до Комітету по написанню Катехизму УГКЦ, секретарем якого став у червні 2006 р.

З 2007 року є членом Літургійної Ради при Патріаршій Літургійній Комісії

З 2008 – член Богословської комісії УГКЦ, а також відповідальний від Патріаршої Катехитичної Комісії для Біблійного Апостоляту УГКЦ.

З 2009 – в.о. завідувача Кафедри Богослов’я філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету.

Отець Тарас підготував 12 різних програм біблійних курсів, а також відповідні конспекти лекцій до кожного курсу:
– Вступ до Старого Завіту;
– Вступ до Нового Завіту;
– Вступ до Святого Письма (Історія спасіння);
– Вступ до біблійних наук;
– Синоптичні Євангелії;
– Йоанівський корпус;
– Євангельські Притчі;
– Блаженства;
– Молитва «Отче наш»;
– П’ятикнижжя й історичні книги СЗ;
– Книги Мудрості й Псалми;
– Пророчі книги.

Викладає ці курси для студентів різних навчальних закладів: Український Католицький Університет, Семінарія Святого Духа УГКЦ, Семінарія Отців-Редемптористів, Катихетично-Педагогічний Інститут УКУ, Василіанський Інститут філософсько-богословських студій ім.. Митрополита Велямина Рутського.

Співпрацював у перекладі і богословській редакції «Словника Біблійного Богослов’я» (Vocabulaire de Théologie Biblique) Ксав’є Леона Дюфура, що вийшов у Львові в 1996.
Підчас викладацької діяльності в Україні були видані три книжки отця Тараса: Євангельські Притчі (3 видання; готується переклад на російську мову), Блаженства (українською і російською мовами) та Вступ до біблійних наук. За його редакцією було опубліковано переклад Єрусалимської Біблії: Новий Завіт, а також, одним із останніх його професійних доробків є співпраця у богословській редакції і перевірці перекладу українською мовою Компендіуму Катехизму Католицької Церкви.
У 2006-2007 роках працював над новим виданням перекладу Святого Письма у редакції о. Івана Хоменка, до якого було внесено понад 140 поправок.
З важливіших статей слід згадати наступні:
– Особа богослова // Богослов’я 65 (2001) pp. 207- 214
– Аналіз успішності конкретних церковних служб і пропозицій щодо більшого виміру служіння церковних мужів-жінок- християн, доповідь на ІІІ Сесії Патріаршого Собору УГКЦ «Ісус Христос – джерело відродження українського народу», Львів-Рудно 30 червня – 3 липня 2002 р.
– Бог став людиною, щоб людину обожествити, інтерв’ю до «Glas Koncila» 3 (1595) за 16 січня 2005.
– 1. «Де хочеш, щоб ми приготовили Тобі їсти Пасху?» (Мт 26,17); 2. «Це робіть на мій спомин» (1 Кр 11,24); 3. Поклади мене пичаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку» (Пп 8,6), роздумування під час Конференції Монашества УГКЦ «Покликання і формація», 5-9 вересня 2005 // Преображення у Господі. Матеріали Конференції Монашества УГКЦ «Покликання і формація», Свічадо, Львів 2005, 23-38; 157-165; 239-246.
– Про новітні спокуси для думки, про справжність Бога і «незагадковість» Юди, про різницю між мистецтвом і «кодом» єресі, інтерв’ю до газети «Україна Молода» номер 094 за 26.05.2006
– Принципи перекладу Біблії – 1, доповідь на семінарі «Принципи перекладу Біблії», Українське Біблійне Товариство, Львів, 4-6 вересня 2006.

Окрім суто наукової діяльності, проводить також різні біблійні зустрічі та семінари, а зокрема реколекції для священиків, монахинь, студентів…

Розповісти