Майстерня “Добрий пастир” у Чернівцях подбала про вояків АТО (ФОТО)

418

Ви призабули, що то значить слово “тил”. Вичитую з тлумач-ника. Під час війни в широкому розумінні  – вся територія країни з її населенням, господарством, державним і політичним устроєм. У міцності тилу виражається сила економічного і морально-го потенціалу країни, що забезпечує під час війни матеріальні потреби фронту і поповнення людськими резер-вами сил, що діють.

Не знаю, як потенціал цілої країни, а от потенціал нашої Церкви такий великий, що охочих до праці, до любові, до самопожертви, до обнови вистачить ще й сусідам на закваску.

Одна з найменших громад УГКЦ – місто Чернівці. Територія, яку по законах війни можна назвати глибокий тил. До гарячих точок з Чернівців далі ніж до Бухаресту, Варшави, чи Відня, проте кожен греко-католик Буковини щонеділі звітує перед Богом, скільки зробив, скільки віддав, скільки примножив і зі скількома попрощався… Сумно і гордо.

На парафії Собору Успення Пресвятої Богородиці в Чернівцях з перших днів майдану матері, студенти, діти в режимі посиленої молитви і жертовності.

Минув рік великої напруги, емоції суспільства переросли в стан суцільного афекту, пожухли телеекрани і монітори перед цікавістю допитливих громадян – що далі? Набридли політичні ток-шоу і прямі репортажі із зали парламенту. І тільки лампадка перед іконою Богородиці Матері Божої Чернівецької , як і рік тому обнадійливо нашіптує гарячі молитви. І так буде завжди поки двері храму відчинені до неба. Кожен хто входить цими дверима, знає – розпач це тяжкий гріх! Ось тому на цій маленькій і далекій парафії кипить, парує, печеться і вариться, малюється і пишеться, шиється і в’яжеться. І головне все це з молитвою на устах…

“Матері в молитві” плетуть шарфи для воїнів АТО, парафіяльна школа – пече і розмальовує миколайчиків та баранців, власноручно виготовляють ялинкові прикраси, розмальовують свічки, проводять ярмарки, пишуть листи воїнам і збирають крихти щонедільної лепти.

  • – Нам отець Василь, парох селища Кути, пожертвував 200 пластмасових заготівок для ялинкових куль, – розповідає катехит недільної школи пані Оксана Сиротюк, – молодь із товариства “Обнова” допомогли кожну кульку пофарбувати білим, а опісля ми навчилися з учнями недільної школи техніки декупаж. Ця техніка насправді захопила не тільки дітей, а й дорослих. Якось до нас на хвильку зайшов отець Валерій подивитися чим ми займаємось і коли побачив, то й сам не встояв проти зваби власноручно виготовити ялинкову прикрасу. Хтось з батьків сказав це майстерня “Добрий пастир”. Ось так і прижилася назва, а далі у майстерні діти пекли миколайчиків і баранців, фарбували в кольори білкову масу і нею розписували тістечка. Ми самі робили на подарунки етикетки і пакували все з любов’ю. Наші діти дуже старалися. Своє старання прикладали і батьки, і матері. За два тижні роботи ми спакували 150 пакетів для бійців АТО. У кожну торбинку ми поклали зв’язаний від матері теплий шарф, тістечка, солодощі і листи від дітей. Ці пакети наш отець Василь Гасинець в переддень Святого Миколая разом із іншим вантажем повіз на Схід. А тим часом інші дарунки від дітей недільної школи разом з дуетом “Писанка” ми понесли у військовий госпіталь для поранених бійців.

Минулої неділі перед чернівецьким храмом я нарахував дванадцять поставлених столів. Ввійшовши до святині питаю, що то сьогодні за дійство готується. Жінки на свічках здивовано подивились на мене і наввипередки одна другої заходились оповідати мені про ярмарку від дітей для батьків. Отож кульки на ялинку готували діти, а батьки та парафіяни мали весь той крам придбати. Звісно виручені кошти не на жуйки і не на потреби недільної школи (нажаль). Все для фронту! Бо ми ж таки тил. Сподіваємось тил надійний.

Загалом спекли та розписали понад 400 миколайчиків та баранців, розписали понад 300 ялинкових прикрас і різдвяних свічок,матері власноруч зв’язали 120 теплих шарфів. Пакунки святий Миколай повіз на Схід, а прикраси та свічки продавали на благодійному парафіяльному ярмарку

Буковинська громада багата на фантазію. Мені начулося, що там хочуть йти колядувати на швидку допомогу для АТО. Колядувати для фронту? То це таки зовсім по-українськи.

Автор: Антоній РОМКО

ФОТОРЕПОРТАЖ

Веб-сайт Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

Назад

Розповісти