Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом середи 28-го тижня по Зісл. Св. Духа

75

Євангеліє

Лк 20, 1–8

1 Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами 2 і сказали так до нього: “Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю?” 3 Він у відповідь сказав: “Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені: 4 Йоанове хрищення було з неба чи від людей?” 5 А вони так міркували в собі: Якщо ми скажемо: З неба, – він спитає: Чому ж ви йому не повірили? 6 А як ми скажемо: Від людей, – увесь народ нас поб’є камінням, бо був певний, що Йоан пророк. 7 І відповіли: “Не знаємо, звідки (воно було).” 8 А Ісус сказав їм: “То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.”

________________________

«То й Я вам не скажу, якою владою я це чиню».

Бог через своє велике милосердя не перестає турбуватись про кожного з нас. Він різними способами хоче промовити до нас. Тому бачимо в сьогоднішній Євангелії, що Господь на запитання відповідає запитанням, бо це був той спосіб, в який люди могли б зрозуміти, що Іван Предтеча був тим, який вказував на Господа.

Так само і ми в своєму житті: якщо будемо щирі зі собою, скажемо правду собі, то завжди зможемо прийняти Бога і Його волю, дати відповідь на запитання, чому щось відбувається так чи інакше, чому ситуація саме така, чому маємо якесь пережиття чи радість.

Бо так як Бог послав Івана Предтечу перед Ісусом, так Він посилає до нас своїх людей, події, думки. Вміймо розпізнати у всьому Божу присутність і Божу дію!

________________________________________

Апостол

2 Тим 4, 9–22

9 Старайся прийти до мене якнайскорше, 10 бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент – у Галатію, Тит – у Далматію. 11 Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби. 12 Тихика я послав в Ефес. 13 Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени. 14 Олександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками. 15 Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам. 16 При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано! 17 Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі. 18 Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь. 19 Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора. 20 Ераст зоставсь у Корінті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті. 21 Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати. 22 Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами!

________________________

«Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене»

Ми часто говоримо про свої слабості, обмеження, свою гріховність, але для Бога це цілковито неважливо. Для Бога головне, щоб ми повірили в Нього і через нашу віру Бог може нас скріплювати, Бог може давати нам силу проповідувати.

Бог вірить в нас, в наші спроможності, бо саме Він дав їх нам. Бог переконаний в наших можливостях. Проблема є завжди з нашого боку, ми непевні, що зі своїми обмеженнями та слабостями ми здатні свідчити і проповідувати про Бога, а де вже там робити ті діла, які робив Христос, і більші від них!

Придивімося до себе. Які б ми не були, але Христос через своє Воскресіння визволив нас від неволі гріха і зробив нас спосібними до свідчення про Нього. Не занедбуймо тих дарів, які Він дає нам через Свого Святого Духа!

+Венедикт

Назад

Розповісти