Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом середи 24-го тижня по Зісл. Св. Духа

151

Євангеліє

Лк 11, 42-46

42 Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути та всякої городини, але занедбує-те правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати. 43 Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах. 44 Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.” 45 Озвавсь тоді один із учителів закону: “Учителю! – кажучи це, ти й нас ображаєш.” 46 Він же відповів: “Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.

__________________________________

«…Занедбуєте правосуддя і любов Божу!»

Часто люди носять в собі болі, образи, згадують, хто повівся з ними несправедливо, чекають, щоб  їхні заслуги хтось поцінував, сказав добре слово. Бачимо, що ми, люди, потребуємо уваги, доброти і любові від інших людей. Але всього того, що потребую я, потребують й мої ближні.

Тому замість згадувати, що інші нам не зробили доброго, чи, навпаки, що зробили поганого, маємо найперше дивитись самі на себе, наскільки ми особисто даруємо кожній людині, яку зустрічаємо на своїй дорозі, любов! Наскільки ми кожній людині даруємо Бога? Наскільки ми з кожною людиною зустрічаємося в Бозі?

______________________________________

Апостол

1 Сол 4, 1-12

1 А втім, брати, ми просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, як то ви від нас навчилися як слід жити на вподобу Богові, – як ви і живете, – щоб так досягали дедалі більшого поступу. 2 Ви бо знаєте, які накази ми дали вам від Господа Ісуса. 3 Це ж саме воля Божа: святість ваша – щоб ви стримувались від розпусти, 4 щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані, 5 не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога; 6 не надуживаючи і не кривдячи в цій справі свого брата, бо Господь за те все відплачує, як ми про це вам уже казали та засвідчили. 7 Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости. 8 Тому, отже, хто на це не зважає, той не чоловіка зневажає, а Бога, що нам дає свого Святого Духа. 9 А щодо братньої любови, то ви не потребуєте, щоб до вас писати: самі бо ви навчені від Бога любити один одного, 10 і це чините супроти всіх братів по всій Македонії. Та ми благаємо вас, брати, досягати в цьому дедалі більшого поступу. 11 Пильно старайтеся жити спокійно, клопотатися кожен своїми справами та працювати власними руками, – так, як ми були наказали, 12 – і щоб поводилися чесно супроти тих, що зовні, – і ні в чому не зазнавали нестачі.

__________________________________

«Це ж бо воля Божа: святість ваша»

Знаємо, що наш Бог – святий, а ми які є сотворені на образ Божий, також маємо бути святі. Але часто ми дбаємо не про святість, яка нас вподібнює до Господа, а про те, щоб позбутися бруду гріха, який нас обтяжує. Ми йдемо до сповіді, бо наші гріхи нас мучать, а не те, що ми образили Бога. Але такий егоїстичний підхід немає нічого спільного зі святістю.

Бог закликає до святості, яка є постійним нашим станом, Господь каже про свою волю на те, щоб ми були святими, як Він. Бути досконалим, праведним, втікати від гріха – це те, заради чого створена кожна людина. Святі люди – це ті, які реалізували людськість у своєму житті, тобто, святі – це нормальні люди. Отже, бути святим – це бути собою, функціонувати згідно з Божим планом, жити Богом і для Бога!

+Венедикт

Назад

Розповісти