Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом неділі 23-го тижня по Зісл. Св. Духа

113

Євангеліє

Лк 8, 26–39

26 Вони пристали в краю Геразинськім, що проти Галилеї. 27 Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах. 28 Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!” 29. Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в’язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях. 30 Ісус же спитав його: “Як тобі на ім’я?” “Легіон!” – відповів той, багато бо бісів увійшло в нього. 31 І вони благали його, щоб він не велів їм іти в безодню. 32 А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили його, щоб він дозволив їм увійти в них. І він дозволив їм. 33 Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло. 34 Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах. 35 І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі – і злякались. 36 Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий. 37 Тоді все населення Геразинської округи почало його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І він увійшов до човна й повернувся. 38 А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи: 39 “Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому. 

____________________

«Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!»

Ми цілковито не бачимо з цього євангельського уривку, щоби Христос мучив цього чоловіка. Христос просто собі йшов, але позаяк Христос був Богом, а світло з темрявою не може співіснувати, то в присутності Бога злі духи себе так виявляють.

Тому для освячення, переміни нашої землі, треба осіб святих, в яких перебуває Бог. Саме вони є тим, що перемінює суспільство, вони є тією закваскою, яка дає переміну суспільству. І бачимо, що святі завжди були основою життя та переміни суспільства. Отці Церкви кажуть, що коли ти перемінишся сам, то біля тебе тисячі переміняться. Це річ, на яку ми дуже мало звертаємо уваги, але насправді саме це найкраща євангелізація і катехизація. Коли змінюємося ми, то в геометричній прогресії відбуваються зміни навколо нас.

Святі, які жили колись, дотепер змінюють суспільство, долаючи історичні та географічні простори.

Найкраще, що ми можемо зробити для суспільства, це наблизитись до Бога! Змінюймо себе – це найкраще, що ми можемо зробити для зміни наших ближніх! Ставаймо ближчі до Господа, і тоді Він буде через нас змінювати все довкола!


 Апостол

 Еф 2, 4–10

4 Та Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, 5 мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом – благодаттю ви спасені! – 6 І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі; 7 щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі. 8 Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. 9 Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися. 10 Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили. 

____________________

«Мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом»

У різних життєвих ситуаціях зустрічаємось зі своєю слабістю, обмеженістю, безпомічністю, не знаходимо в собі сили, спроможності когось змінити, на щось вплинути, чуємо свою обмеженість. Це властиве кожній людині, що в трудних ситуаціях вона почувається обмеженою, слабкою, гріховною. І це – правда, що самі ми нічого не можемо, тільки в Бозі.

Важливо пам’ятати, яку силу ми отримали в особі Христа, що в Бозі все стає можливим. Бо Бог став людиною, щоб привести людину до божественного життя. Саме в Бозі, в Христі, для людини зникають будь-які обмеження. Однак маємо жити сакраментальним життям, щоб бути придатним інструментом, через який Бог зможе діяти.

+Венедикт

Назад

Розповісти