Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом неділі 22-го тижня по Зісл. Св. Духа

60

Євангеліє

Лк 16, 19–31

19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне. 20 Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; 21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. 22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. 23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, 24 і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім. 25 Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. 26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. 27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; 28 я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. 29. Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. 30 Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. 31 А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.”

______________________

«Навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять»

У притчі про вбогого і багача бачимо, що Лазар, який на землі перетерпів невигоди та труднощі, удостоюється радості у Вічності, а багач, який вже здобув свою радість і своє щастя на землі, у Вічності отримує терпіння. Але коли багач розуміє всю незворотність своєї ситуації і просить можливості попередити своїх рідних, щоб інакше жили на землі, то на це чує відповідь: «Навіть якби хто з мертвих воскрес – не повірять».

Бог завжди промовляє до нас. В кожній ситуація нашого життя Бог хоче щось нам сказати. Чи це хвороби, чи невдачі, чи якість труднощі та непорозуміння – через них Бог до нас промовляє, на щось хоче звернути увагу. Тому маємо чувати і бути уважними до всіх ситуацій і подій які з нами відбуваються – що Бог нам прагне промовити цим?

А Бог, який є Любов’ю, завжди має що нам сказати!


 Апостол

Гал 6, 11–18

11 Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. 12 Ті, що хочуть показатися гарними тілом, – вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. 13 Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. 14 Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові; 15 бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння. 16 На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. 17 На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. 18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.

____________________

«Нічим не хвалюся, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа»

Коли дивитися на тогочасний світ, хрест – місце ганьби, місце смерті злочинців, до яких був зарахований також Христос. Ніколи у нашому житті ми не надаємо пошани місцю, де загинула наша близька, рідна, важлива для нас людина. Це місце є для нас місцем втрати, смерті.

Хрест – це теж місце смерті. Але не просто людської смерті, але перемоги життя над смертю. Це місце де Христос обдаровує нас життям вічним. Це місце смерті Христа, і місце народження нас до життя вічного, місце входу в цю вічність, місце прилучення до Господа.

Саме тому апостол каже, що він буде хвалитися хрестом, як місцем де він стає учасником Царства Небесного. Хай Господь дасть нам мудрість поцінувати хрест Господній як місце нашого свячення і спасіння!

+Венедикт

Назад

Розповісти