Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом вівторка 18-го тижня по Зісл. Св. Духа

162

Євангеліє

Лк 3, 23-4, 1

23 Сам же Ісус, коли розпочинав (свою діяльність), мав яких років тридцять і, як гадали, був сином Йосифа, сина Елі, 24 сина Маттата, сина Леві, сина Мелхі, сина Янная, сина Йосифа, 25 сина Маттатії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслі, сина Наггая, 26 сина Маата, сина Маттатії, сина Семеїна, сина Йосеха, сина Йода, 27 сина Йоаннана, сина Реси, сина Зоровавела, сина Салатіїла, сина Нері, 28 сина Мелхі, сина Адді, сина Косама, сина Елмадама, сина Ера, 29. сина Ісуса, сина Еліезера, сина Йоріма, сина Маттата, сина Леві, 30 сина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліякима, 31 сина Мелеа, сина Менни, сина Маттата, сина Натана, сина Давида, 32 сина Єссея, сина Йоведа, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона, 33 сина Амінадава, сина Адміна, сина Арні, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди, 34 сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора, 35 сина Серуха, сина Рагави, сина Фалека, сина Евера, сина Сали, 36 сина Каїнама, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха, 37 сина Матусали, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеела, сина Каїнама, 38 сина Еноса, сина Сита, сина Адама, сина Бога.
1 Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню.

_____________________________

 «Дух повів його в пустиню»

Часто, маючи ту чи іншу свою поставу, ми не замислюємося, що вона впливає не раз від чиїхось почутих думок чи ідей, або книжок, які прочитали. Й так буває, що суттєві підходи в нашому житті ми базуємо на несуттєвих, незначних речах.

Сьогодні Євангеліє вказує нам на фундамент нашого життя, а це – пізнавати Божу волю.

Божа воля вже відома, нам потрібні лише зусилля і час, щоб її для себе відкривати, пізнавати і нею жити. Маємо всі ми пізнавати Господа, щоб Святий Дух нас провадив у ті місця, в ті середовища, які є правдиво добрими для нас.

Тут не йдеться про те, що є кращим для нас, що ми собі надумали і вирішили. Бо не раз чогось прагнемо, то досягаємо і воно нас не тішить. Дуже важливо для нас усвідомити, що початком і кінцем всього в нашому житті є пізнавати і чинити Божу волю. 

______________________________________

Апостол

Еф 5, 20-26

20 і дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа. 21 Коріться один одному у Христовім острасі. 22 Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві, 23 бо чоловік голова жінки, як і Христос голова Церкви, свого тіла, якого він Спаситель. 24 А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки – своїм чоловікам. 25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, 26 щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом

_____________________________

«І дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа»

Дякувати за все завжди Богові… Як би нам хотілося багато змінити в своєму житті, а тоді дякувати, змінити інших людей, близьких і чужих, а тоді за них бути вдячними Господові… Як ми уникаємо неприємних ситуацій, бунтуємо проти обставин, а дуже очікуємо, сподіваємося на добре життя, за яке можна дякувати…

Але сьогодні Євангеліє говорить дуже ясно: за все дякуйте! Саме цими словами закінчив своє земне життя Іван Золотоустий, коли сказав: «Слава Богу за все!» Вміймо побачити, що Бог, Який є любов’ю, все посилає в наше життя для нас з любов’ю. Вміймо побачити за всім Бога в нашому житті. Не лише обставини, не лише людей, не лише події, але Господа, Який завжди присутній. Ця подяка в нас буде виринати лише тоді, коли в нас буде розуміння, що за всім у нашому житті стоїть Бог і Його любов.

Ікона: “Різдво з деревом родоводу Ісуса Христа” Україна, XVIII ст

+Венедикт

Назад

Розповісти