Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом понеділка 4-го тижня по Зісл. Св. Духа

597

Євангеліє

Мт 11, 2-15

2 Почувши у в’язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів: 3 “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?” 4 У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: 5 Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. 6 Щасливий, хто через мене не спотикнеться.” 7 Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? 8 На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палацах. 9 Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка. 10 Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. 11 Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього. 12 Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. 13 Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана. 14 І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти. 15 Хто має вуха, нехай слухає. 

_____________________________________

 «Царство Небесне здобувається силою»

У своєму земному житті ми усвідомлюємо, аби чогось досягнути, мусимо неабияк працювати. Щоб здобути знання, щоб збудувати будинок, щоб досягти якогось професійного рівня, завжди потрібно працювати. Але коли йдеться про життя духовне, то нам здається, що все має бути легко. Помолився вранці, і відразу все вирішилось, прийшов до церкви, посповідався, запричащався, і все стало на свої місця. До всього потрібно докласти праці, а до духовного поступу, певно, ще більше, аніж до матеріального.

У народі кажуть, що молитва і труд все перетруть, тобто потрібні зусилля, а через молитву Господь посилає нам свою допомогу. Звичайно, Бог може змінити нас в один момент, бо для Нього нема нічого неможливого, але переважно до Царства Небесного треба йти крок за кроком.

Ісус сказав нам, що здобувати Небесне Царство треба нашими зусиллями, то трудімся і дасьтся нам.

_______________________________________

Апостол

Рм 9, 18-33 

18 Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим. 19 Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?» 20 А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?» 21 Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть? 22 Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель, 23 щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу, 24 -на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, – 25 як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу – улюбленою. 26 І на тім місці, де було їм сказано: «Ви – не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.» 27 Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться», 28. Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі. 29. І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.» 30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри; 31 Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности. 32 Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання, 33 як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»

_____________________________________

«Їх назвуть синами Бога живого»

Останніми часами для людей стає популярно і важливо досліджувати свій родовід, шукати свої коріння. Але погляньмо, ким ми є в Христі. Ми є синами і доньками Бога живого. Всі ми називаємо Бога своїм Отцем кожного разу, як промовляємо молитву «Отче наш». А чи ми віримо в те, що Бог є Отцем, а ми є Його дітьми, а між собою є братами і сестрами?

 Будьмо свідомі і уважні, що ми промовляємо в цій молитві і чиїми ми є дітьми. Це – найважливіше знати, бо якщо Бог наш Батько, значить, нам належить все, що Він посідає. І найцінніше з того усього – життя вічне в Його Царстві Небеснім!

+Венедикт

Назад

Розповісти